Nonbinary shelter 🏳️‍⚧️ | НБС_abuse Нещодавно, в контексті чергового скандалу, в якому мене назв...

#НБС_abuse Нещодавно, в контексті чергового скандалу, в якому мене назвали лицеміром і звинуватили в усіх смертних гріхах, я згадав декілька епізодів зі своїх аб’юзивних стосунків. Коли говорять, що я надзвичайно погана людина, я вірю - бо мені 12 років говорили про це щодня. Говорили і при цьому не відпускали, хоча, за словами колишнього, я приносив у його життя виключно страждання. Так от, епізоди. Десь на восьмому-десятому році стосунків я почав відбиватися під час фізичних атак або навіть наносити удар першим. До того просто лежав, коли мене били, і очікував завершення процесу. Звісно ж, відбиваючись, я робив нападнику боляче, а одного разу він навіть зламав об мене палець через мій супротив. А ще була ситуація, яку можна класифікувати як сексуальне насильство з мого боку, якщо дивитися на неї в вакуумі. Всі ці епізоди були моєю свідомою провокацією, бо на той момент я вже добре вивчив етапи циклу насильства. Після побиття наставав спокій, а потім все поверталося в умовну норму. Тому мені легше було пережити насилля, перетерпіти, аби тільки не існувати в жахливому психологічному тиску нескінченних нічних розмов, знущань і образ. Я зараз не планую виправдовуватися, якщо що. Я про те, що насправді кожна людина у своєму портфоліо має декілька вчинків різного ступеня жахливості. Хтось із нас бували у співзалежних стосунках і ділили з кимось пекло на двох, хтось потрапили під вплив маніпулятор_ки і втратили людську подобу майже повністю. Те, що ми робили в найжахливіші періоди свого життя, не визначає нас. Те, що ми робили заради виживання, не визначає нас. Про це хотілося написати. Дати, можливо, трошки світла собі та іншим, хто так само згадує свої пройоби і хоче зникнути зі світу через залишений тоді слід. Всі, хто вижили після довготривалих аб’юзивних стосунків, щодня проробляють надважку роботу, щоб вишкребтись з кПТСР, самознецінення, депресії, відчуття беззмістовності і пустки, бажання бути краще будь-якою ціною, тощо тощо. Будь-якій людині нелегко бути ідеальною, а для нас це задача з двома зірочками, бо ми зазвичай починаємо з нуля в сильно дорослому віці, будуємо себе з руїн. За нами завжди стоїть тінь агресор_ки. Ми рідко показуємо об’єм роботи, бо всім відомо, як у суспільстві ставляться до колишніх жертв. Ми рідко відкриваємося, бо нам страшно демонструвати власну слабкість. Слабких - б’ють і ґвалтують, бо заслужили. Будьте, короче, добрішими і чуйнішими одне до одного. Особливо до тих, хто багато пережили і мають певні контексти.