Статистика telegram channel - @textyorgua

Поки ми готували цей текст до публікації, двоє жінок із трьох, які в ньому описані, стали до лав ЗСУ. До 2022 року такі рішення здалися б їм, мабуть, неможливими. Але - війна.Наталія в перший ранок повномасштабки взялася смажити сирники у своєму будинку під Києвом. Здавалося, що дім - останній острівок стабільності у світі, який божеволіє. Вже через кілька років вона не шукатиме стабільності: натомість опиниться в епіцентрі цього виру й рятуватиме людей, для яких відлік іде на хвилини і години.Марина, маючи чітку проукраїнську позицію, зростала на Луганщині, фіксуючи навколо себе ознаки "оксамитової русифікації". Виїзд з рідного містечка супроводжувався розлученням з чоловіком та зреченням батьків. Це була перша важка евакуація, а друга сталася в Ірпені у 2022-му. Полишаючи палаюче місто, вона рятувала своїх тварин: кота, собаку, а потім і двох коней. Тепер, як і Наталя, рятує людей.Ангеліна - теж з Ірпеня, і коли почалася велика війна, вона носила під серцем третю доньку. Дівчинка народилася навесні, невдовзі після того, як окупантів вигнали з її рідного міста. Згодом, коли війна триватиме вже на інших рубежах, на світ з'явиться ще одна сестра, четверта донька Ангеліни. І, маючи чотирьох дітей на руках, жінка головує в кількох міських ОСББ, невтомно працюючи над відновленням зруйнованих будинків.В цьому матеріалі є багато ілюстрацій. На них видно, як війна змінювала життя трьох жінок, як залишила свій непозбувний вплив. Як і на кожного з нас. Публікацію створили Texty.org.ua за підтримки Фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР Єднання за фінансування Норвегії та Швеції

Після чергового збою в енергосистемі 31 січня 2026 року публічна дискусія вкотре звелася до простих пояснень: блекаут чи цілковитий колапс. Однак, як це і буває зазвичай, ці пояснення були хибними. Енергетик Віктор Відзіговський жартує: в Україні вже доходить до того, що перегорілу лампочку в туалеті називають "блекаутом квартири". То що це було?Як стало відомо від українських урядовців, сталася аварія на лінії. Віктор Відзіговський розшифровує: швидше за все, йдеться про те, що згорів трансформатор напруги на українському розподільному пристрої.По суті, це звичайна технічна відмова, однак після неї розгорнулися певні наслідки. Зокрема, виникла надлишкова генерація, після чого довелося гасити блок АЕС.Експерт описує, як справляються з такими наслідками, як це працювало у мирний час, і що відбувається зараз, коли росіяни систематично завдають ударів по українській генерації та розподілу електроенергії. Він також цікаво описує становище енергосистеми, постраждалої від ворожих ударів. Читайте в інтерв'ю

Київську енергосистему будували з запасом міцності - так, щоб несправність чи навіть руйнування однієї з ланок не призводили до масових знеструмлень. Так було до повномаштбаної війни. Як створена ця енергосистема, і яким чином ворожі атаки призвели до того, що вона почала сипатися?Про це - в нашому матеріалі з інфографікою.До "великої війни" третина енергоспоживання Києва припадала на населення, третина - на промисловість, і ще третина - на електротранспорт, комунальне господарство, бюджетні установи, торговельні організації тощо. Постачання енергії забезпечували кілька ключових вузлів - як от міські ТЕЦ, Київська ГЕС, Трипільська ТЕС та атомні електростанції. Наполовину столиця забезпечувала себе енергією самостійно, за рахунок власної генерації, іншу половину давали зовнішні джерела.З 2022 року Росія почала завдавати дедалі жорстокіших ударів по ланках цієї системи, а цієї зими й узагалі діяла з убивчою системністю. Кожен із цих ударів окремо не критичний. А от усі разом вони позбавили систему стійкості.З чого складається столична енергосистема, і як діяти надалі, щоб підвищити її стійкість - розповідаємо

Як обігріти помешкання взимку, якщо температура впала нижче, ніж до +14? І якщо при цьому ви не маєте всіх грошей світу, але прагнете пережити ці труднощі з максимально можливим комфортом і не застудитися?Саме з таким питанням стикнулися 40% серед усіх опитаних киян, які зголосилися заповнити анкету ТЕКСТІВ. Ще 28% мали в квартирах помірну температуру від +15 до +17, решта опитаних "розкошували" в помешканнях, прогрітих до +18 і вище.Перше. Багато опитаних кажуть: чим менший житловий простір ви намагаєтесь обігріти, тим легше вам це вдасться. Тобто, найпростіше обігріти не всю квартиру, а одну найменшу кімнату чи приміщення, куди, звісно, треба буде перенести всю свою активність: працювати там, їсти, грітися.Екстремум цього підходу: в кімнаті, що обігрівається, встановити намет або курінь з ковдр, в якому ви будете спати - таку собі термокапсулу.Друге: потрібно максимально теплоізолювати приміщення, закрити усі щілини, через які до нього може потрапляти холодне повітря. Тут підійде і плівка, і скотч, і навіть ковдри, пледи та подушки.Третє: не можете обігріти приміщення - обігрійте хоча б себе. Вам може знадобитися весь туристичний або військовий досвід. Звісно, на першому місці тут спальник для мінусових температур, ковдри, вовняні пледи. Хатні тварини в таких умовах також стають частиною системи обігріву. Коти і собаки поруч працюють краще за будь-яку грілку. І це не жарт, а життєвий досвід багатьох людей.У цій статті - чимало лайфхаків. Чим грілися кияни, та як при цьому рятували свій психологічний стан - читайте в нашому матеріалі

Однією з ключових характеристик у війні на виснаження є співвідношення вбитих і поранених. Традиційним співвідношенням є 1:3 (один убитий на трьох поранених). Воно досить умовне, ґрунтується на усереднених показниках Другої світової війни, а для більшості сучасних воєн характерний суттєво вищий відсоток виживання. Втім, росіяни, які воюють і помирають в Україні, і до цього умовного показника не дотягують. В останні два роки відбулися трансформації, які призвели до того, що росіяни мають більше загиблих, ніж поранених. Частка вбитих у втратах РФ зросла до 56%, йдеться в нашому матеріалі, який ТЕКСТИ створили спільно з фондом "Повернись живим".Отже, співвідношення втрат у росіян змістилося до приблизно 12 убитих на кожних 10 поранених. Які чинники це обумовили?Є кілька причин. Перша - дронова війна. Також важливе ускладнення евакуації. І третє - російська тактика інфільтрації, яку вони застосовують останнім чином і яка також призводить до зростання втрат.Докладно про ці впливи розповідаємо в нашому матеріалі - і показуємо на інфографіці. Читайте і дивіться

Якщо ви зайдете у будь-який російський зет-паблік буквально через півгодини після чергового удару по українській енергетиці, вас пересмикне. Автори каналів подають наслідки цих ударів як неабияку перемогу. Коментарі взагалі важко читати без презирства: росіяни відчувають ледь не звірячу насолоду від того, що в оселях киян та мешканців інших українських міст холодно і темно. Їх тішить в тому числі, що холодно і темно дітям та старшим людям, бо всі ці люди, мовляв, "платять податки на українську армію". Вони смакують кожен новий удар - і закликають до ще сильніших.Звичайно, легко викликати звірячі емоції, звертаючись до тих, хто втрачає або вже втратив людську подобу. А от в західному інформаційному полі російські пропагандисти діють інакше.Ми дослідили розкручений англомовний російський пропагандистський ресурс "Лорд Бебо" в мережі X. Це доволі знана мережа з понад 700 тис. читачів, яка подає англомовним читачам пропаганду РФ у її чистому, дистильованому вигляді.І тут - жодних переможних реляцій. Навпаки: для західного користувача наслідки ударів намагаються применшити. Розповідають, що в Києві люди ходять в ресторани і нічні клуби, мають розкішні домівки зі світлом і теплом. А ще - щосили розкручують контент (в тому числі створений ШІ) про російську Камчатку, де випали аномальні сніги, і показують, як від цього весело тамтешнім дітям. Мовляв, у нас теж холодно - і нічого. Одна з можливих причин, чому наслідки ударів намагаються "запетросянити" - росіяни хочуть зменшити потік гуманітарної допомоги, який надходить до України з країн ЄС. Цей потік викликає у пропагандистів справжню лють. Але є й інші причини. Про них - в нашому матеріалі

Якщо співставити мапи України з іншими європейськими країнами з цього матеріалу, можна побачити разючу різницю між тим, як влаштована енергомережа у нас і у них.В Україні це в цілому невелика кількість магістральних ліній високого вольтажу з низкою потужних електростанцій в різних частинах мережі. У Західній та Центральній Європі - ціле павутиння з ліній нижчого вольтажу, на яке, немов бісерини, нанизані електростанції високої, середньої, низької і зовсім малої потужності.Між цими двома мапами - прірва. У Західній і частково Центральній Європі мережі формувалися з бізнес-логіки: конкуренції, ефективності, близькості генерації до споживача. В тоді ще радянській Україні мережу орієнтували на можливість тотальної війни й надпотужної промисловості.По суті, те, що нам дісталося - це надійний, але застарілий бункер. Те, що створено в Європі - високоефективна мережа, орієнтована на споживачів і бізнес. І значно краще захищена від ударів.Як нам вийти з цього "бункера" і створити кращу, ефективнішу і захищенішу систему? На основі нашого спілкування з різними експертами, енергетиками та профільними спеціалістами можемо виділити три майже консенсусні кроки. Читайте в нашому матеріалі

"Ця ідея, що ми можемо завдати Росії стільки втрат, щоб вона колапсувала, — абсолютно ідіотська і не має жодної цінності в стратегічному чи операційному плані. Вона приносить лайки в соцмережах — і все. Це не стратегічна перемога!"Так каже Райан О'Лірі, колишній командир Chosen Company — добровольчого підрозділу іноземних бійців. Колишній сержант Національної гвардії Айови, він брав участь у війнах в Іраку та Афганістані, а з 2022 по 2024 рік воював у ЗСУ. На думку військового, концентрувати зусилля підрозділів БПЛА на винищенні російської піхоти абсолютно неправильно. Ось одне із його пояснень:"Бригади контролюють окопи. Але ніхто не контролює, що відбувається за 20-80 км в нашому тилу, тобто в нашій глибині. Коли ніхто не "володіє" глибиною, ніхто її не захищає. Коли ніхто її не захищає, Росія заповнює її дронами. Коли Росія заповнює, логістика сповільнюється. Коли логістика сповільнюється, фронти тихо колапсують.Достатньо зрозуміло? Мабуть, ні для України. Продовжуємо трубити про 30 тисяч+ убитих на місяць, поки втрачаємо території через це лайно".Потрібно контролювати і зачищати глибину по той бік фронту і захищати свою глибину, каже Райан О'Лірі. І тут ми з ним згодні. Але є й речі, з якими ми не погоджуємося. Читайте наші ремарки наприкінці статті. І долучайтеся до дискусії в коментарях

Чи можуть загрозливі звуки війни асоціюватися з певними кольорами? Відома українська художниця Алевтина Кахідзе вважає, що так. З нею погоджується багато українців."Свист — це щось на кшталт білого. Він вирізняється з-поміж усього іншого. І якщо ти його чуєш, вмикаються зовсім інші інстинкти. Це не колір, це справжня смерть. Свист ракети", — каже одна з учасниць проєкту "Червоного хвиля найдовша".Вона — серед тих 60-ти ветеранів, цивільних, які перебували під окупацією, дітей, які виїхали з країни, з якими поговорила Алевтина Кахідзе. На основі цих інтерв’ю художниця візуалізувала звуки війни: вибухи, постріли, загрози з неба, а також помилкові звуки війни (шуми, які лише здаються пов’язаними з війною).Вона поєднала записані звуки (прямі свідчення і записи з поля бою) з музикою — і асоціації опитаних перетворилися на світловий та відеоарт, що заповнює фізичний простір.Ми представили лише частину цього проєкту — показали, який звук із яким кольором асоціюється в різних груп людей. Ви теж можете проголосувати й описати свої асоціації за посиланням

Як влаштована енергомережа України? Сьогодні розповідаємо про це простими словами, у форматі "для чайників".З нашого матеріалу ви дізнаєтесь про те, за що відповідають ГЕС, ТЕС та АЕС, у який спосіб вони виробляють електрику і через яку мережу ця електрика надходить від великої генерації до маленького споживача. Розповідаємо, що таке трансформатори, ЛЕП, підстанції і розподільна мережа. І не тільки розповідаємо - показуємо на дуже наочних ілюстраціях.Також у статті мова про те, що відбувається, коли російські атаки "виносять" одну або кілька ланок з цього ланцюга; як енергетики "латають дірки"; як надходить електрика з Європи, чому її не завжди можна купити стільки, скільки потрібно, і чому не завжди закуплена енергія доходить до споживачів, які її найбільше потребують.Дочитайте до кінця статті - там кілька корисних порад, як кожен споживач маленькими і непомітними діями може зробити свій внесок: зменшити навантаження на систему і допомогти їй впоратися в ці непрості часи.Читайте і дивіться ілюстрації