55 тисяч людей - така кількість офіційно зареєстрованих зниклих безвісти за особливих обставин станом на вересень цього року. Серед них - і військові, і некомбатанти. За кожним зниклим стоять родичі, які продовжують шукати його або її. Багатьом із них настільки психологічно важко, що вони готові залучати будь-яку допомогу - і віддати за неї будь-які гроші.Було б дивно, якби цією готовністю не намагалися скористатися інші - ласі до швидкої наживи - люди. Різноманітні маги, віщуни та ворожки охоче пропонують свої послуги - хтось за 500 гривень, а хтось і за такі тисячі, що люди беруть великі кредити, аби натомість отримати лише примарну надію.Психологи кажуть, ці пошуки надії роблять шукачам лише гірше. Замість того, щоб пережити травму і трансформувати своє життя, вони знову і знову платять різного штибу екстрасенсам, які насправді ніяк не можуть допомогти.А що держава? Адже саме держава мала б організувати не тільки пошуки - які, між іншим, погано організовані - а й надання психологічної підтримки людям, які не можуть дочекатися своїх родичів. Натомість держава за кошти платників податків показує на телемарафоні цих самих екстрасенсів, віщунів та астрологів - чим неабияк популяризує їхні послуги!Ми поговорили з родичами зниклих, звернулися до екстрасенсів, вислухали колишнього держслужбовця, який раніше допомагав таким постраждалим по службі, а зараз - як громадський активіст. Також в статті є лінк на петицію про заборону участі в державному телемарафоні ворожок та екстрасенсів