В українському парламенті є троє депутатів, які з помітною частотою вживають слово "бусифікація". Серед цих трьох є один, який вживає це слово у кожному шостому своєму виступі (ні, не Олексій Гончаренко, інший депутат).Час від часу народні обранці зненацька активізуються і починають вживати це слово частіше. Загалом вперше у стінах парламенту воно вперше прозвучало у жовтні 2024 року, відтоді бачимо "хвилі" - і один із піків припадає на липень цього року.Вікіпедія пояснює термін "бусифікація" як іронічний неологізм, пов'язаний з примусовою вуличною мобілізацією. Однак є дещо окрім іронії: російська пропаганда будує один зі своїх головних наративів про Україну саме довкола цього терміну. У цьому наративі Україна - заражена нацизмом країна-нездара, яка ні на що не здатна, окрім як полювати на людей. Згадані українські депутати свідомо чи несвідомо допомагають підсилити ці наративи. Хто, скільки, і коли активніше - дивіться на інфографіці: https://texty.org.ua/fragments/117859/busyfikaciya-u-verhovniy-radi/Звісно, проблеми з мобілізацією реальні. Але одна справа пропонувати їх вирішити, інша - на максимальному рівні емоцій кричати про "відлов людей". І навіть якщо говорити про "бусифікацію" спокійним голосом, без крику, але активно і часто - це означає нормалізувати наратив, який просувають росіяни, в українському інформаційному полі