Архітектурна історія, в якій багато абсурду. Чому міст Патона в Києві дуже потребує ремонту - і водночас його ремонт ледь не заборонений?Коротка відповідь на питання, чи справді з мостом все погано: так. З опорами, на яких стоїть міст, біди немає, так само, як і з дорожнім полотном, яке можна ремонтувати. Біда - з основою, на якій лежить дорожнє полотно.Це суцільнометалеві поздовжні балки, зварені між собою. Волога і бруд, які роками накопичувалися на їхній нижній частині, призвели до важкої корозії: подекуди втрачено до 50% металу. Через це міст став аварійним і небезпечним для експлуатації.Очевидне рішення - ремонтувати балки. Та якби ж все було так просто. На практиці "висмикнути" і відремонтувати якусь окрему балку неможливо. І ще одна, майже непереборна складність: міст Патона, створений в сталінські часи, визнали пам’яткою архітектури через унікальну на той час технологію зварювання. Просто так почати ремонт охоронного об'єкта - неможливо.Більше того, нагляд за цією пам’яткою ведуть дві структури - столична і державна. Кожна з них може як ухвалювати рішення щодо мосту, так і перешкоджати рішенням іншої.Чи є якісь варіанти, як привести до ладу аварійний міст, проїзд яким стає дедалі небезпечнішим? З'ясовував архітектор Олег Гречух: https://texty.org.ua/articles/117177/mist-patona-koroziya-i-pamyatka-chomu-perspektyv-remontu-ne-vydno/