Коли український письменник Андрій Курков кілька років тому побачив Музей медуз на місці колишнього громадського туалету на Майдані Незалежності, це здалося йому трохи абсурдом. "Я подумав, що це якийсь божевільний жарт", - каже письменник. Це було ще до "великої війни".Курков дуже добре пам'ятав це місце, ще коли воно було вбиральнею. Навіть планування. Тож йому важко було уявити, як він ходитиме там, споглядаючи медуз.Але тепер його думка міняється. Нещодавно його син побував у цьому музеї - і вийшов звідти в абсолютному захваті. Як і багато інших українців, дорослих і дітей. Під час війни цей музей став одним із нагадувань про стійкість українців - і вміння жити нормальним життям, шукати щось добре навіть у прикрому повсякденні з постійними повітряними атаками. Американське видання The Wall Street Journal пише про цю українську стійкість - і розповідає історію дивовижного порятунку музею у перші дні війни і під час численних блекаутів у наступні роки. Медузи багато разів були на волосині від загибелі і навіть гинули - та їх "відроджували" знову.Цей порятунок став можливим завдяки натхненному іхтіологу Артему Єрусалимському і групі його друзів, які сім років тому втілили свою мрію. Читайте історію про те, як музей медуз, який колись здавався дивною витівкою, тепер заворожує і тішить українців під час війни