​В Україні майже увосьмеро частіше засуджують за споживання наркотиків, ніж за їх збут. На папері правоохоронці отримують "красиву" статистику. На практиці це означає, що й досі застосовується радянський підхід, коли переслідують наркозалежних, а не продавців.Це красномовно підтверджують наші графіки: за останні десять років засуджено понад сотню тисяч людей, які зберігали наркотичні речовини без мети збуту, і лише 13 тисяч тих, хто їх збував.Замість того щоб використовувати наркозалежних як свідків чи потерпілих для виходу на великі мережі продавців і постачальників наркотичних речовин, їх самих перетворюють на обвинувачених. Це дає змогу швидко рухати справу в судах і врешті створювати видимість роботи без реального впливу на наркоторгівлю.Цей застарілий підхід суттєво відрізняється від сучасних європейських практик, де пріоритетом є здоровʼя громадян. У наших реаліях про це не йдеться: засуджених за зберігання врешті-решт часто звільняють від відбування покарання з випробуванням, але проходити лікування від залежності зазвичай не зобовʼязують.Чому система й досі працює саме так? Як відійти від радянщини і виробити справді ефективну наркополітику?Дивіться інфографіку, читайте в нашому матеріаліРаді повідомити, що цю статтю ви можете також прослухати! Текст публікації начитав штучний інтелект - але голос належить нашій журналістці і ведучій ютуб-каналу Текстів Валерії Павленко. Якщо ви прослухаєте начитку - напишіть ваші враження в коментарях!