Зараз багато говорять про те, що українці втомилися від війни. Це правда. Для багатьох людей втома стала звичною: хтось відпрацьовує робочий день, а потім ще й волонтерить; хтось не може виспатися через нічні обстріли; ще хтось не може нормально відпочити, бо стресує через погані новини або хвилюється за рідних та близьких.Але серед нас є люди, які втомилися найбільше. Вони найбільше потребують відпочинку, але не завжди мають змогу хоча б перевести подих.Один із таких - харків’янин Дмитро. Він інженер дронів у РУБАК, служить на Донбасі. Повсякдення у Дмитра дуже одноманітне: поки ззовні долинає канонада, він сидить під землею, у тісному бліндажі, і дихає випарами свого паяльника, ремонтуючи дрони.До цієї осені Дмитро ніколи не бував за кордоном. Але коли наближалася відпустка, подумав - чому б і ні? Звернувся до свого командира, і той затвердив виїзд за кордон. Так Дмитро опинився на острові в Середземному морі, на Мальті.Коли читаєш його розповідь, розумієш: після війни багато українців знатимуть, як це - радіти простим речам. Тішитися, дивлячись на морські хвилі. Грітися на сонечку. Насолоджуватися свіжою смачною їжею. І просто мати можливість дихати чистим повітрям."Море - це прямо кайф! Розумієш, я взагалі забув, коли востаннє був на морі. Забув, що таке солона вода, забув, як це плавати. Тут же дихати можна, жити можна! Не те що цей Донбас - ніякого здоров’я, ніяких нервів", - каже Дмитро. Його радість - дуже чиста і щира. Публікуємо цей текст, щоб і ви могли її розділити