Повідомлення telegram каналу - @tetiana_kozelska

Юля мовчала секунд десять.
-Ні. - сухо мовила вона. - Я не поїду без тебе.
Поки зима сипала снігом, Тає майже нормально не спала. Тягучкі зелені соплі постійно текли ій у носоглотку. Вона кашляла, прокидалася, плакала й так кожну ніч. Не спала Юля, Тая й Мілана, а ще Андрій не спав, десь там на війні боронячи своїх красунь.
Прийшла весна. Вона потроху осушила підвал. Додала зелені навкруги та сухого теплого повітря. Прибрала синячки, що вже були схожі на сливи, у Юлі під очима. Прикрасила веснянками носик Мілани, а Таїн підсушила від постійної нежеті. Андрій тиснув на своє:
Я ж тобі кажу, треба дівчат на море. Диви, як тільки потепліло, так і справи налагодилися.
Юля в свою чергу казала мяке ні. Бо все ж таки вона не лише вірна дружина, а щей мати.
Андрій добре знав свою дружину, знав, що вона піддасться йому, лиш би з ним нічого не сталося. Чим ближче було літо, тим обережнішим він намагався бути. На кожному завданні зберігав холодний розум і обережність, геройство та імпульси відклав аж поки дівчата не поїдуть до Греції. Чомусь саме ця країна вертілася в його голові.
Нарешті червень і несподівана спека з ним. Жарко так, що здається мізки розплавляться в каскі й витечуть через вуха. Тіло під жилетом пашить і кусається, інколи навіть пріє. Не вистачає нормального душа та хоч би просто у воду окунутися.
- Все нормально Юль, не хвилюйся, ну руки спеклись трохи не сонці, а так норально. Ви як? Ти знайшла собі путівку до Греції?
далі буде☺️