#я_читаю

Спроба повернутися до відгуків на прочитане №1
«Кожен виток долі» — Тагере Мафі
Я вже розповідала вам про серію «Зіткане королівство», але цього разу мій відгук буде дещо іншим. Бо, здається, я таки розчарувалася.
Настільки, що зараз не хочу купувати наступну книгу. І це після чотирьох прочитаних частин серії.
А починалося все так добре!
Я була захоплена цікавим і незвичним фентезійним світом. Джини, магія, дракони, красиві описи, звичаї та традиції. Персонажі, які змінюються просто на очах, приховані секрети. Кохання, яке буквально нищить, і влада, що має підкорити королівства.
Круто звучить, правда ж?
Коли я сказала чоловікові, що от тепер уже остаточно розчарувалася, він нагадав, що взагалі-то й до попередньої книги в мене вже були претензії.
Що ж. Схоже, так воно й було 😅
Але саме після «Кожного витка долі» я остаточно спіймала своє розчарування за хвіст.
У якийсь момент усе почало нагадувати мені турецький серіал. Галаслива й істерична персонажка. Дитина, яка якось не дуже вписується в компанію дорослих. Малий принц, який уже говорить про одруження з дівчиною, котра щойно стала королевою і взагалі-то має чоловіка!
Заплутано? От і мені так здалося.
Усе якось занадто переграно, а головні закохані, здається, взагалі ніколи не чули про такий революційний спосіб розв'язання проблем, як розмова словами через рот.
Мені постійно хотілося закотити очі.
Бо ну камон, коли ви вже нарешті поговорите?!
І я навіть не кажу про щось більше. Коли його впертість нарешті здасться? Коли її жіноча інтуїція спрацює і вона збагне очевидне: та це ж про любов!
І, мабуть, найпоказовіше тут навіть не все перелічене.
Я прочитала цю книгу ще в липні. Зараз жовтень. А в мене досі не з'явилося бажання дізнатися, що буде далі.