Уявіть собі ШІ-людину Пономарьова, але написану адекватним чоловіком, який має етичні питання щодо сексу з андроїдом. А також письменницький талант.

Так-от, таке враження справило на мене оповідання Валентина Поспєлова "Станція", яке завершує збврку "Зимний".

"Зимний" — добірка еротичних оповідань авторів "Темпори". Тут дев'ять оповідань, два з яких я не раджу. Як на мене, Олександр Бабінський просто написав що-небудь приблизно по темі, лиш би відмахалися, там просто нема історії як такої, тож можете спокійно прогортати перше "оповідання". Також я не зміг дочитати Поллі та Тома Владислава Івченка через максимальну нелогічність тексту від самого початку. Скину зразок того, що відбило в мене бажання дочитувати, в коментарі.

Натомість сім інших оповідань — від просто цікавих до "я в шоці як це круто" . Особливо ж мене вразили два. По-перше, "Одержимі" Романа Буданова: як же, бляха, він круто будує все, від словосполучень через речення й абзаци і до всієї історії, просто неможливо відірватися. Так написав про фетиш, що я, ніколи до цього не схильний, ледве не став фанатом жіночих стоп. Повне занурення. Ну а друге власне "/Поспєлова, гарно написане, глибоке і особливо на контрасті з уривками з Пономарьова, які всі обговорюють.

А якщо брати саме еротичну частину, то (на мою скромну думку) її найефектніше втілили Олег Краюхін та Нік Орач. А от Павло Матюша ідеально вплів в еротичне оповідання тему війни, і це теж дуже круто.

Загалом рекомендую, 7 з 9 для міжавторської збірки дуже хороший показник.