Джерело
Видавництво «Темпора» | Дякуємо В'ячеславу Левицькому за цей чудовий відгук:День Києва ніколи ...
732 Охват/переглядів
2026-06-08 13:58
Повідомлення №3223
Дякуємо В'ячеславу Левицькому за цей чудовий відгук:День Києва ніколи не завершується для тих, хто любить Київ. Утім, зараз – непоганий момент для того, щоб написати про цю книжку з київським камертоном. Ні, навіть не камертоном, а карильйоном: його звуки з дзвіниці Михайлівського Золотоверхого головна героїня явно час від часу чула, біжучи з Музейного провулка до Інституту філософії. Окрім складної партитури міста, у Лесі Вишні – кілька закоханостей, спроб працевлаштуватися й розбитих сподівань. Найчарівнішим та найнадійнішим чоловіком у її житті, схоже, залишається саме Київ. Він тут не кричить у кожному абзаці про свою винятковість, але постійно проглядається у штрихах і настроях. Саме цей галантний і жвавий пан підштовхує дівчину до годинних прогулянок, надихає на порівняння Будинку Уряду з гігантським равликом, частує кавою в напівсонному скверику Подолу й дарує бодай миттєву розраду на тлі численних клопотів. І, звичайно, у творі Іванюк багато філософії. Так само київської: одним із найприкметніших персонажів став Сергій Кримський – мислитель, що бездоганно знав наше місто й відчував його сенси. А ще – умів із надзвичайним внутрішнім світлом та поетичною ажурністю коментувати нафундаментальніші питання. Те, що цю знакову фігуру зробили центральною в читабельному романі про Київ і зберегли автентичність її голосу, радує. З деякими художніми рішеннями авторки можна посперечатися. Але це в усякому разі дуже теплий київський роман про 2000-ні – початок 2010-х. Без нав'язаної пігулки з топонімікою, зате зі щемкими деталями й крихкими флешбеками, як буває в хороших творах про покоління. Я не раз ловив себе на розчулених спогадах і про щойно відкритий "Глобус", і про виступ Кримського під час презентації "Ранкових роздумів", і про сотні подій зі своїх університетських років узагалі... "Я погано сплю останнім часом, – зізнається поважний філософ наприкінці. – До речі, сон і життя – це сторінки однієї книги. Якщо картинки впорядковані – це життя". "Уроки філософії", які написала Олександра Іванюк, можна назвати романом про привабливість упорядкування картинок. Безперечно, картинок із київськими краєвидами.