Статистика telegram channel - @tax_time

Податкові пільги для мобілізованих ФОП: що зміниться?Сьогодні ВРУ ухвалила законопроєкт №13134 яким, зокрема, врегульовано податкові борги ФОП, які проходять військову службу за контрактом. 📌 ФОП, які служать за контрактом, будуть звільнені від сплати:🔻єдиного податку,🔻військового збору,🔻 ЄСВ.📥 Податкова отримуватиме інформацію з Єдиного державного реєстру призовників про:▪️ дату мобілізації,▪️укладення контракту,▪️демобілізацію (звільнення зі служби).На підставі цієї інформації:✅ не нараховуватимуться авансові внески з єдиного податку та військового збору ;✅ анульовуються вже нараховані суми;✅ якщо ФОП втратили статус платника єдиного податку через борги — реєстрація буде відновлена.❗️Всі податкові обов'язки ФОП має виконати протягом 180 календарних днів після демобілізації. Якщо ФОП має найманих працівників, податкова звітність подається демобілізованою особою протягом 150 календарних днів з першого дня її демобілізації (звільнення з військової служби) без нарахування штрафів та пені.📝 Якщо ФОП відсутній у реєстрі, потрібно подати заяву + підтверджуючі документи до податкової.🖊 Дані зміни прийняті сьогодні у ВРУ, тепер чекаємо на підпис Президента.

❗️Суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення № 13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати невідповідність (нероздрукування, невидача) розрахункового документа встановленим вимогам, як порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265. Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.Отже, незаповнення у фіскальних чеках рядків 10-18 не змінює встановленого факту придбання товару покупцями у визначеного продавця, чеки підтверджують виконання розрахункових операцій.Третій апеляційний адміністративний суд, постанова від 03 квітня 2025 року по справі № 160/19687/24https://reyestr.court.gov.ua/Review/126664167Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03.11.2023 у справі № 640/23582/21, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Чи застосовується відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (у тому числі за неподання/ несвоєчасне подання) заяв за формами № 20-ОПП, № 1-ОПП, № 5-ОПП та № 1-ОПН з 01.08.2023?У зв’язку із набранням чинності 01.08.2023 Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесено зміни до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з 01 серпня 2023 року для платників податків та контролюючих органів відновлено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.Таким чином, з 01.08.2023 відповідальність за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах (у тому числі за неподання (несвоєчасне подання) Заяв за формами № 20-ОПП, № 1-ОПП, № 5-ОПП та № 1-ОПН), передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ, застосовується.ЗІР ДПС https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40681

⚖️ Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.05.2025 у справі № 420/12471/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/127423333 дійшла висновку, що справи за позовами контролюючого органу про визнання правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали господарської діяльності, що встановлено вироком суду, недійсними та застосування визначених законом наслідків їх недійсності підлягають розгляду адміністративними судами за правилами КАС України, оскільки такі спори пов`язані з реалізацією органами ДПС України компетенції щодо здійснення податкового контролю, а отже, є публічно-правовими.При зверненні контролюючих органів з позовом про визнання оспорюваних правочинів недійсними, особливо враховуючи положення ст. 228 ЦК України, вони не є стороною оспорюваного правочину, не перебувають у цивільних правовідносинах зі сторонами договору та не є носіями власного «приватного» інтересу чи представниками приватного інтересу його сторін.Податковий орган втручається в приватноправові відносини, що виникли на підставі договору, не з власного (приватного) інтересу, а виконуючи повноваження публічного контролю у сфері оподаткування.

Чи потрібен ФОПу РРО при доставці товару «Новою Поштою»?Суд визнав, що ФОП не повинен використовувати РРО при оплаті через «НоваПей». Рішення Одеського ОАС від 12.03.2025 справа № 420/19624/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/125850034П'ятий ААС 17.06.2025 об 14:00 год. розгляне справу у відкритому судовому засіданні.https://reyestr.court.gov.ua/Review/127233820ДПСУ відповіла у листі від 09.05.2025 №500/2/99-00-07-03-01-02 щодо даного судового рішення.Ситуація: податкова оштрафувала ФОПа за те, що той не проводив продажі через РРО. ФОП подав до суду. В свою чергу суд з'ясував, що ФОП уклав договір із «Новою Поштою» на доставку товарів. Оплата від покупця надходить через фінансову компанію «НоваПей», а не напряму до ФОПа. Усі гроші надходять безготівково. У підсумку, якщо покупець замовляє товар на сайті і оплачує його при отриманні через «Нову Пошту» або іншу службу доставки, РРО використовує саме служба доставки. ФОП не отримує грошей напряму, тому не зобов'язаний застосовувати РРО. Достатньо вкласти у посилку видаткову накладну.Позиція податківців незмінна...Відзначили, що продаж товарів із використанням служб доставки, які відповідно до цивільно-правових угод не є учасниками купівлі-продажу товарів, зокрема експедиторів, потребує обов'язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій продавцями товарів.Вказана позиція ДПС є незмінною з 2023 року, а відповідні роз'яснення із цього питання розміщені на вебпорталі ДПС.Лист ДПСУ від 09.05.2025 №500/2/99-00-07-03-01-02

⚖️ Товари, використані під час надання послуг із переробки давальницької сировини, не включаються до бази оподаткування операцій ПДВ з надання таких послугКлючовим питанням для правильного вирішення спору є те, чи вважаються товари, використані позивачем під час надання послуг із переробки давальницької сировини (бокситів), «безоплатно наданими» у розумінні підпункту «а» підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та чи повинен був позивач нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи з вартості таких товарів.КАС ВС, відповідаючи на спірне питання, вказав, що для цілей оподаткування безоплатною передачею товарів вважаються ситуації, коли отримувач набуває права власності на відповідні товари без жодної оплати.У спірних правовідносинах позивач надає послуги з переробки давальницької сировини (тобто сировини замовника). У процесі виконання цих послуг виконавець використовує власні товари (наприклад, хімічні реагенти, допоміжні матеріали тощо), які необхідні для технологічного процесу переробки. Ці матеріали не передаються замовнику окремо; вони споживаються або вбудовуються у готову продукцію, яку виконавець передає замовнику за результатами наданих послуг.Отже, якщо за умовами договору надання послуг чи виконання робіт виконавець використовує власні матеріали, але не постачає їх окремо, а їх вартість включена у загальну ціну послуг, то такі матеріали не відображаються окремо в первинних документах і податковій накладній як товарне постачання, тому фактично йдеться про єдину операцію з надання послуг, а не про дві операції (продаж чи надання матеріалів + окремо надання послуг).Суд акцентує увагу, що об`єктом оподаткування виступає саме послуга з переробки, що надається виконавцем за плату. Вартість використаних виконавцем допоміжних матеріалів, як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем, була врахована під час обліку операції з надання послуг, що підтверджується головною книгою. Таким чином, єдиним об`єктом оподаткування ПДВ в цій ситуації є операція з постачання послуги переробки.При цьому, передача товарів, використаних під час надання послуг з переробки, від виконавця до замовника юридично та фактично не відбувається. Такі товари не передаються замовнику самостійно (окремо), а натомість трансформуються у результат послуги. Тому, у цьому випадку відсутні підстави стверджувати про факт безоплатної передачі товарів, оскільки оплата за такі матеріали є частиною плати за послугу.Колегія суддів наголошує, що фактично доводи податкового органу зводяться до того, що спірні господарські операції були збитковими, а ціна наданих послуг була нижчою за собівартість. Пот цьому, відповідач помилково посилається на те, що база оподаткування операцій з надання послуг переробки давальницької сировини має включати вартість використаних товарів.⚖️ Постанова КАС ВС від 03 квітня 2025 року справа № 400/2777/21https://reyestr.court.gov.ua/Review/126346542

Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з отримання спонсорської допомогиІПК ДПС № 3085/ІПК/99-00-21-03-02-06 від 19.09.2023Договір спонсорства відповідно до якого Спонсор бере на себе зобов’язання надати Товариству спонсорську фінансову підтримку та оплатити послуги з популяризації виключно імені, найменування, та/або знаку для товарів і послуг Спонсора, а Товариство зобов’язується здійснювати таку популяризацію шляхом розміщення на сторінках видання та на сайті виключно найменування та/або знаку для товарів і послуг Спонсора.Основними умовами спонсорства є добровільність надання підтримки та визначення метою такої підтримки виключно популяризації імені Спонсора, його найменування, знака для товарів і послуг.У разі якщо Договором спонсорства не передбачено надання Спонсору будь-яких послуг в обмін на отримання добровільної фінансової підтримки, крім наведення імені або найменування Спонсора, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару та/або торговельної марки, то операції Товариства з отримання такої спонсорської допомоги не вважаються наданням послуг, зокрема рекламних, та не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки така операція не є постачанням товарів/послуг в розумінні пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ та відсутній об’єкт оподаткування.В іншому випадку такі операції Товариства вважаються операціями з надання рекламних послуг та підлягають оподаткуванню ПДВ за правилами, встановленими розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

​​#суд⁉ Чи потрібно ФОП застосовувати РРО при доставці товару «Новою Поштою»Якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (зокрема, в інтернет-магазині) і не здійснював передоплату, а доставку товару здійснила служба доставки на підставі договору про передачу такій службі товару для доставки покупцю, то реєстратор розрахункових операцій застосовує служба доставки, безпосередньо при передачі товару покупцю та отримання оплати від нього (в тому числі із застосування сервісів переказу коштів).Продавець у цьому випадку зобов`язаний вкласти у посилку (пакування) видаткову накладну, яка буде свідчити про походження товару, але не є розрахунковим документом.Застосування реєстратору розрахункових операцій не є обов`язковим у разі продажу продавцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур`єрської доставки.У такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки, в момент отримання товару оплату проведено у відділені служби кур`єрської доставки або поштовому відділені чи в іншому місці доставки.Таким чином, суд приходить до висновку, що ФОП при реалізації товарів (послуг) через Інтернет не отримує безпосередньо коштів від споживача, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими.Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 13076/15-32-07-06 від 02.04.2024 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.⚖ Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 420/19624/24

Чи мають право ФОП – платники ЄП 1 – 3 групи відкликати подані заяви про застосування спрощеної системи оподаткування?Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ). Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ). Норми ПКУ не передбачають можливості відкликання фізичними особами – підприємцями поданих ними заяв про застосування спрощеної системи оподаткування.Більш детально в ЗІР ДПСhttps://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35116

ІПК ДПС № 1143/ІПК/99-00-21-02-02 від 03.03.2025Чи є обов’язковим оформлення товарно-транспортної накладної для Підприємства, якщо перевезення товарів (вантажів) здійснюється для власних потреб і власним транспортом (або орендованим), коли відсутній сторонній перевізник, а перевізником виступає водій ПідприємстваВідповідь ДПСУНаявність товарно-транспортної накладної є обов’язковою при отриманні послуг з перевезення вантажу на договірних засадах від іншої юридичної особи.Якщо перевезення вантажу для власних потреб юридичної особи здійснюється водієм такої юридичної особи, що перебуває з нею у трудових відносинах, документом, що підтверджує перевезення можуть слугувати інші належним чином оформлені первинні документи (накладна, інший визначений законодавством документ на вантаж). Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 квітня 2021 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344) (зі змінами) товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.Згідно з абзацами першим та другим частини другої ст. 48 Закону № 2344 документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:для автомобільного перевізника – документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;для водія – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо) (частина перша ст. 50 Закону № 2344).