Вже декілька днів як повернулась з Турину і не можу ніяк упорядкувати думки та емоції. Дома круговерть подій зашкалює.
Якась неймовірна річ відбувається - чим більше нас обстрілюють, чим більше тривог та руйнувань тим більше всього хочеться робити.
Включився якийсь азарт (а я дуже азартна)

А ще мені почали замовляти пироги з солеросом і звісно я погодилась їх пекти (сподіваюсь, податкова мене не читає 🤣)
Поки це баловство, набиваю руку. Але думаю над тим, як все правильно організувати.

Також експериментувала з солеросовим песто. Возила баночку на Тера мадре.
Робила на нашій борщовій вечірці канапки з «куяльницьким песто». Отримала перші відгуки. Вчора знову була на Куяльнику, буду продовжувати працювати зі смаками та поєднаннями.

До речі, в суботу ідемо на великий осінній ярмарок в Іванівку. Хто хоче приєднатися - пишіть, ми скидаємось на автобус. Минулого року я там просто гуляла - було весело і смачно, купила торбу смаколиків і шикарну мітлу.

А сьогодні продовжували роботу з украіно - румунського проєкту «Три трапези» - дослідження страв Буджака. Завітали в гості до Олени Беседовськоі, авторки кулінарного блогу на ютубі Готуємо для любимих та англомовної книги про бессарабську кухню.
Олена представила рибний стол. Була юшка з пʼяти видів риби, відварена риба, яку їдять руками
ікряники, смажений короп, солена морська рибка, котлети із судака, картопля з цибулею, манджа, домашній хліб, рогалики з трояндою. Обов’язково скоро розкажу про це більше.
А поки лише невеличкий тізер 👇