感神院 – храм, який зник, але залишив ім'я.З укійо-е Утаґава ХірошіґеСередина IX століття, Кіото. Епідемія за епідемією. Люди вмирають сотнями. Хтось шепоче: це помста онрьо (怨霊) — духа-мстивця принца Савари (早良親王, ?–785), страченого за змову. Хтось каже: ні, це гнів самого Ґо́дзу Тенно (牛頭天王), божества епідемій, що прийшло в Ямато з Індії через Корею.Саме в цей час з'являється 感神院 – Кан-джін'ін.Храм, побудований близько 876 року біля річки Камо, щоб заспокоїти гнів цих невидимих сил. Назва дивна — «Зал, що відчуває камі» (感 – відчувати, 神 – камі, 院 – храмовий комплекс). Не «поклоняється», не «шанує». Саме відчуває. Ніби храм сам — нерв, що тремтить від присутності камі.Але ось сьогодні цього храму немає.Натомість на його місці стоїть святилище Ясака-джінжя (八坂神社) — одне з найвідоміших у Японії. Колишня назва розчинилася в часі після реформ Мейдзі (明治維新, 1868), коли уряд наказав чітко розділити шінто і буддизм у рамках політики шінбуцу-бунрі (神仏分離 – «відокремлення камі і будди»). 感神院 був занадто буддійським для святилища шінто.Але ім'я не зникло безслідно. Воно живе в назві найбільшого фестивалю Кіото — Ґіон-мацурі (祇園祭). Бо Ґіон (祇園) — це японське прочитання санскритського Джетавана, саду, де проповідував Будда. А ще — інша назва того самого Ґо́дзу Тенно – божества, що поєднало індійського бога Ґосірша з японськими віруваннями.Отже, коли ви дивитесь на процесію величезних поплавців ямабоко (山鉾) у липневому Кіото, пам'ятайте: це відлуння храму, якого більше нема, що народився з страху перед невидимим і зник у політиці. Він існує у пам'яті. Та на гравюрах Хірошіґе. #шінто #буддизм #укійо_е #камі #джінджя