Якщо раніше ви радо чули за кордоном українську мову і бігли знайомитись чи спілкуватись, зараз все частіше люди прислухаються, що саме і кому кажуть носії нашої мови.
Бо все частіше в своїх мандрах я та мої колеги і туристи зустрічаються з манкуртами, що знаючи нашу мову, обрали країну-ворога.
Ми в рекламному турі дивились багато різних готелів. І в нас дякую правильній організації туру, все таки були години релаксу, щоб ми могли не лише глянути готель, але й спробувати на собі рівень сервісу та затестити море. Це дуже важливо не лише для нас, як для профі, але й для самих готелів. Бо ми завжди даємо зворотню інформацію. І після наших приїздів готелі часто стають кращими і комфортнішими для туристів.
Наприклад в одному з готелів ми пожалілись, що з понтону драбина (досить довга) на сходах нічим не облаштована і боляче впивається трубками в ноги. За годину вже був комфортний і приємний спуск. Це не зайняло ні багато грошей, ні зусиль. Але люди чомусь не казали, що їм не комфортно і мучились.
І от на понтоні одна з наших колег почула рідну мову. Вона вирішила побалувати себе годиною на морі замість обіду. І насолоджувалась таким міні-відпочинком. Аж раптом почула як жінка по телефону спілкується українською з родичами з Хортиці.- Наші.. - відмітила собі і поглянула в той бік, зафіксувати обличчя.
А потім прийшов чоловік цієї жінки. Вона повідомила розмову про родичів і як підло вона випитала певні дані про військовослужбовців. А він розповів вже російською, що теж не дарма ходив:- Там прійєхалі уважаємийє рускіййє в рубашках. Я наводіл масти. Оні із інтєрєсной нам арганізациі... Далі ще цікавіше.. Пара виявилась з Донецьку. Мають 2 паспорти. Українським користуються, щоб перетинати кордони без віз. Рашистським - бо вірять в країну-нелюда, допомагають ворогу і мають там бізнес і родичів. Часто родичі на нашому боці навіть не підозрюють, коли спілкуються з такими "перебіжчиками", що зливають ворогу інформацію. Бо сприймають їх як своїх. Хоча вже не раз було криваве прозріння. Пам'ятаєте, як знищили пів-села ракетами, коли люди зібрались на поминки, а сусіди, що виїхали на росію навели туди ворожі залпи? Нашу колегу аж трусило після того "релаксу". А інші дівчата розповідали і розповідали сумні історії з власного життя і останніх подорожей. Тому вирішила про це написати.
Ми переїхали в недорогий готель і теж в прийшовши на море почули нашу мову. Жінка в морі кайфувала і говорила українською. Але виявилось вона теж з тих переселенців, що обрали собі нову країну-загарбника. І стидається говорити українською. Просто коли їй добре, то "вирвалося". Вона чемно відповіла нам на питання де взяти рушники на пляж російською. А коли я спитала, чому, в морі ж говорила нашою то знітилась і сказала, що намагається забути її. Бо ця країна нічого їй не дала. А от ворожа навпаки зробила щасливою.
Лапті зі своїх лежаків ледь не аплодували цій новоорчисі. Помітила останнім часом дуже багато рашистів чоловіків що відпочивають по 3. Вони в більшості підтягнуті і навіть підстрижені. Я думаю це військові. Говорять тихо. Не напиваються до чортів. Сканують кожного своїми крижаними очима. Як і ми... Це тепер назавжди.
І якщо більшість орків не може слова сказати ніякою іноземною. Ці можуть. Правда намагаються спочатку заставити "гаваріть нармальна".
В Туреччині почалась туристична виставка. І наші оператори теж представлені там, а також нашомовні представники готелів. Та орків дуже багато. Вони поводяться як завжди галасливо і впевнено, вороже налаштовані і дозволяють собі певні випади і образи.
Ми з колегами обговорюємо варіанти відсічі і охорони наших дівчат (все ж дуже кепсько, що хлопці не виїзні і ворог цим вдало користується). Так би боялись. Та ті партнери, що приїхали сюди з інших країн, намагаються підтримувати, хоча часто не розуміють, що гасло "туризм внє палітікі" лише звучить красиво. А насправді це не правда. І політика - вона всюди. Навіть якщо ти був довбнем і нею не цікавився.