Рашисти з гіркою посмішкою записують відосики про Ялту де стоять тролейбуси, не працюють магазини, банки, банкомати.Їм страшно задавати правильні питання і вони намагаються "триматися" і жартувати.- Ніпрійатность ету ми пєрєживьом - співав їм в дитинстві в мультиках кіт Леопольд і що б не виробляли миші терпів і як дбл казав одну заучему/замучену фразу:- Рібята, давайтє жить дружна...Він не думав про те що він КІТ і міг би пожерти чи зловити тих мишей, зробити їм боляче чи посадити в клітку.Він терпів і всі рашисти з дитинства розуміли, що варто терпіти, варто пробачати, щоб "дружна".Зате на відео вони виходять ліпше, бо усміхнені... Хіба ж не плюс?Я ненавиджу терпіти - злюсь завжди і брикаюсь ))Ніколи не кажу собі:- Потерпи, там буде легше.Чи щось таке.Думаю як спростити собі життя. Як швидко і дешево зробити краще.Батьки в мене не такі.Тому ржуть з мене на дачі, коли я ліплю швиденько свої "покращення".А мені все потрібно швидко.В нас була проблема з гойдалкою.Колись я замовила її мамі на день народження і це мабуть найліпший подарунок (якщо не рахувати подорожі) від якого вона кайфує щодня.І звісно я замовила й тент від сонця, і сітку від комарів, і купу всього ще...Але... Той тент як натягнув - вже не знімеш. А батьки забули, що був ще чехол від опадів.І просто лишали гойдалку на зиму з тим тентом під вікном.Цього року були страшні морози і страшні вітри.Вітри вирвали з м'ясом шмат труби і тент як птаха на одному крилі тримався за гойдалку і не давав нам з мамою розслабитись.Тато спробував приварити його, але на вигляд товстенний метал від сварки провалювався і йшов дірами..Тому було прийнято важке рішення зняти той тент геть разом з рамою.І ми з мамою повлягались на гойдалку з кавою і цукерочками...Але ж сонце!! сонце шкварило так, що наші обличчя геть би погоріли.І мама сумно сказала, що тепер гойдалка буде в неї лише зранку і на вечір "кормити комарів".Але ж ніт!Я принесла підковдру і вирішила накинути її балдахіном щоб зробити затишок.Вітер зніс її за хвилину.Я вирішила, що можна закріпити її кліпсами для труб, а мама сказала, що можна пришити до труби.Вирішили, що добре було б і збоку зробити затінок.Мама пропонувала розпустити по шву ту півдковдру, але це так довго.А рветься вона так приємно.Тому ми швиденько приговорили ту півдковдру і мама стала пришивати її до труби, роблячі спереді маленькі стібки, а позаду великі.Бо наперед же ж "видно" і повинно бути гарно.То було довго. Вона втомилась.Я перейняла естафету і швиденько закінчила великими стібками всюди.Тато посміявся з нашої конструкції, але сидіти на гойдалці стало приємніше.І тепер ми можемо гойдатись там весь час, а не лише зранку і ввечері.Зараз я думаю про піч на дворі.Інколи я люблю щось спекти, чи на вугликах посмажити...В таку жару включати духовку гріх.А на дачі є достатньо простору і дрів, щоб кайфувати і смажити щось на вуглях.Друзі привезли мені глибокий диск від тракторного колеса.Я мріяла зробити з ним вогнище і дивитись з гойдалки на вогонь.Але батьки забороняють робити його поряд з хатою чи літньою кухнею, де в нас бесідка для обідів.Бо іскри розлітаються і можуть наробити горя.Може у вас на дачі є якісь класні рішення? Рекомендуйте мені будь ласка.Мангал в мене є на достатньо високих ногах, щоб не схилятись над ним, а стояти рівно.Але ж там пиріг не спечеш... і кришкою не накриєш, щоб все пропахло димом...Чи накриєш? Як ви готуєте приємності на дачі?Щоб швидко і не жарко ))І де купували свої печі?І які секретики дізнались за цей час?І чи є у вас там тент?Або покажіть як зробили свою зону відпочинку..Бо я ще не розпланувала.. і навіть не уявляю як.Завжди мені ніколи.Ходила у батьків до черешні (в нас дві).Ранню шпаки вже обгризли, лишивши нам декілька гілочок понизу.Але вона якась дивна - дуже багато гнилих ягід. Мабуть варто було її підлікувати.А інша пізніша. Ще не достигла і виглядає на фоні неба богічно.Прямо зараз кримський міст під атакою наших дронів.І в нас постійно "загроза балістики" але всі радіють з відосів немитих і просто чекають на відбій.