Барахтаюсь, барахтаюсь.. і здається не випливу...Емоційні гойдалки розкачались так, що здається вже не гойдаються, а роблять "сонечко"... Тримайся сильніше!!Життя мчить галопом, я намагаюсь стишитись хоча б на мить, але воно каже: НЕ ЗАРАЗ!Красномовно каже.Наприклад, втративши свідомість і прийшовши до тями одна вдома, я вирішую, що СТОП! Піду куплю смачної води і прогуляюсь біля озера.Звісно телефонують клієнти.Звісно говорю по телефону.Виє повітряна тривога. Страшно так виє..Розумію, що мабуть летить мій найбільший жах - балістика.Бачу, як всі зупиняються і дивляться вверх (бігти до будинків наче й не далеко, але ланшафт не дозволить "зрізати" шлях, лише в обхід. А значить балістика прилетить швидше ніж ти обійдеш всі перепони, навіть якщо бігтимеш).Майже над головою збивають 2 ракети.. Ну що ж..Відпочила, розвіялась, подихала свіжим повітрям... ))Дякую ЗСУ, що жива.Пишу подрузі, чи може вона говорити.- Через 20 хвилин - відповідає вона.Але я вже не зможу..Я можу лише на моменті і то не довго.Була у лікаря. Вона як завжди радить кинути туризм і відпочити.- Знайди собі чоловіка мільйонера і просто рік нічого не роби. Хоча б рік.. Зможеш?- Звісно зможу. Книжку напишу, квіти посаджу, ремонт нарешті зроблю як я хочу, острів нам облаштую, і зніму кліп в прозорому човні на Мальдивах.Побуваю там де ще не була, організую дівичник і повезу всіх подруг на бал, купивши всім сукні (раз я вже дружина мільйонера).А потім в гарному ресторані з зірками Мішлену будемо куштувати все і радіти життю до мурах...- Вау!! Правда??- Звісно правда. Але спочатку куплю безліч дронів, корчів для ЗСУ, необхідні ті павери, Старлінки, турнікети і все необхідне для ЗСУ, що наблизить Перемогу і збереже життя нашим Воїнам.Буду підкупати іноземців, що творитимуть на росії трагедії.І платитиму хакерам, щоб по телевізору в орків була "правильна" реальність. Для цього оплачені мною психологи писатимуть хороші тексти, а наймані актори озвучуватимуть і "вкладатимуть" їх у виступи перших осіб оркостану. Якщо в мене буде багато грошей я зможу зробити, щоб немитих не приймали в більшості країн.- Я так і думала.. - Думала, що мільйонер для мене надто бідний? Треба мільярдер!! - Точно. Але все одно - бережи себе хоч трішки.- Та я бережу. Просто сезон. І люди стомлені. І лажають. А я намагаюсь, щоб туристи це на собі не відчули. Розрулюю все і виснажуюсь.Вчора в мене могла б бути істерика, але істерики не вирішують проблем.Тому я трималась.І робила все, щоб помилка оператора не стала відміною відпустки для 2х родин.Нервувала дуже, але намагалась просто продумувати, як вийти з ситуації, а не шукати винних.Винна росія, через яку ми не спимо нормально і не можемо достатньо сконцентруватись.Я раніше ніколи не робила записи. А зараз.. Зараз я записую всюди, ставлю нагадування, прошу туристів дьорнути мене і все одно прокидаюсь від думки, що я щось забула.Якщо це реально так - дьорніть мене.Вчора у Відні збирались мої подруги на шампанське.. А мене набирали по відеозв"язку..Я ж не знала - не підготувалась )) Сиділа, працювала, пила бульйончік з чашки, подарованої подругою з Харкова.І на цій чашці просто написані 2 слова, які червоною ниткою поєднують нас всіх - де б ми не були: "ЯК ТИ?"Зараз дуже підтримують такі подарунки.І я обнімаю їх, наче обнімаю МОЇХ людей і дякую! Дякую постійно та молюсь, щоб Бог і ЗСУ вберегли їх.Слово «дякую» походить від прагерманського кореня thankō (думка, подяка), який згодом перетворився на староверхньонімецьке слово dank (подяка). Від нього утворилося дієслово denken (думати), що споріднене з латинським tongeo (знаю). (С)Тобто наше "дякую" це про "знаю, пам'ятаю, думаю про тебе, зроблю все щоб віддячити, допомогти".На росії все не так. Там кажуть спасі_бо, що значить "спасі Бог тебе", тобто перекладають свою роботу на Бога, а самі нічого не винні.