Я завжди любила яскраві кольори.Звісно струнка фігура, довгі ноги, темне волосся, чорні брови і яскраво зелені очі дозволяли мені все.Що б я не вдягла - мені личило і було "органічно" як казала моя мама.А потім війна. І раптом я стала геть сивою, але ж ні! Я стала білявкою.Постарішала, поповнішала, звідкись нарешті взялись груди, живіт, боки ))І не знала що з тим всім робити. Як вдягатись, фарбуватись, які робити зачіски і макіяж.Але ж в мене є МАЙЯ!! Майя Тульчинська давно вже стала тією доброю Феєю, яка розкладе по поличках і розповість що тобі личить, і як з тим всім жити далі.Я купила участь в її унікальному майстер-класі, але...Мої клієнти відчувають, якщо я кудись намилилась і ЗАВЖДИ поряд.Тому тоді я спізнилась.Сиділа на підвіконні, слухала, і одним оком постійно косила в телефон.Бо сезон, бо потрібно не лишати туристів сам на сам з їх проблемами...Після кожного виступу чарівної Майї, є час на запитання.І я спитала тоді:- Що мені робити тепер, коли я раптом стала білявкою? Мені не личать улюблені помади, не пасує одяг, який носила тоді, коли була яскравою, навіть червона помада тепер виглядає на мені кепсько... А я ж читала, що вона личить білявкам...Майя показала мені які кольори можна розглядати, дівчатка наговорили компліментів, а про помаду я дізналась, що є червоні тони для білявок і для темненьких і вони різні.Тоді в моєму стомленому стані я почула лише те, що потрібно носити ніжні кольори.. Розбілені, розбавлені.. Не яскраві.Але найбільше все життя я ненавиділа саме бежевий і сірий.В роки війни я зрозуміла, що сірий може бути прекрасним на стінах, в меблях, і навіть в деякому одязі.Я намагалась примиритись з ним.І навіть маю декілька літніх чи пляжних суконь і штани цього кольору.Але покохати цей колір на повну я не зуміла...Вчора я не спізнилась до Майї.Я приїхала завчасно, бо планувала ще забігти в її крамничку з косметикою.Купити рідкі патчі під очі, які не потрібно змивати.Купити сироватку з захистом від сонця (але її ще немає, буде через тиждень).І похвалити крем, який тепер завжди братиму на море, бо він не лише захищає шкіру від сонечка, але й піклується про неї, і виглядає чудово.Вчора я нарізала троянд і неслась через все місто, щоб слухати і нарешті зрозуміти ХТО Я?Це було цікаво.Майя розповідала світову історію і перекладала події в світі на мову моди.Розповідала про "барокових" жінок з надлишками розкошів в одязі, і жінок первісного типу, яким личить шкіра, льон, вишиванки і бохо стиль.Розповідала кому і що пасує і як "перестрибнути" з образу в образ.А я згадувала як підробляла на кіностудії Довженка і була "універсальною" моделлю.З мене можна було "зліпити" і жінку вам, і ляльку, і "хлопчика".Обличчя було таке, що трішки макіяжу і зміна зачіски запросто робили дива.Не те що тепер..Слухала Майю і дівчат і ловила себе на думці, що так і не навчилась визначати кому і що пасує по типажам.Хоча мабуть всі навчились, крім мене.Я дивилась на фото суконь і просто обирала, яку б я хотіла собі і яку ні.Я не завжди вгадувала скриту в сукні епоху, хоча повторюсь, нам були дані конкретні інструменти і алгоритми, як це вичислити. Я переживала..Трішки насправді, але колотилась бо знову хотіла запитати в Майї ХТО Ж Я? З усіх озвучених типів я запросто визначила якою я була ТОДІ, коли в мене волосся було темним, а очі сяяли...А зараз...Так дивно, я збиралась поїхати на цей захід в довгій шовковій жовто-блакитній сукні.Але жарюка змінила плани.І в останню секунду я вхопила "ніяку" сукню з принтом пітона.Декілька днів тому я дочитала книгу Майї "Балачки навколо шафи" і там було і про ці сукні та принти теж.- Не помітить! - запевняла я себе.- В принципі вона ж така ніяка.. Не яскрава.. Все як мені рекомендували тоді...- Мабуть я зливаюсь з ланшафтом.. Бо такі сукні ніяких кольорів роблять людей невидимими...