Прочитав у товариша:

Почув, що Ф. М. Достоєвський - онук греко-католицького священика.

Не знав про це, запитав ШІ.

Відповідь:

Так, це відомо і документально підтверджено — з одним важливим уточненням.

Дід Федора Михайловича по батькові, Андрій (Андрей) Григорович Достоєвський (нар. близько 1756), був священиком у селі Войтівці на Поділлі (Немирівський ключ Брацлавського воєводства, нині Вінниччина).

У 1781 році його обрала місцева громада і представила до посвячення як уніатського, тобто греко-католицького, священика: граф Вінцентій Потоцький просив київського уніатського митрополита затвердити його на парафії, де попередній пастир відпав від унії.

Це встановив ще Ігор Волгін за документами кінця XVIII століття; пізніше архівні знахідки Миколи Богданова й Анатолія Рогового це уточнили.

Після другого поділу Речі Посполитої (1793), коли Брацлавщина відійшла до Російської імперії, Андрій перейшов на православ’я — орієнтовно 1795 року, через протоієрея Іоанна Строцького, який тоді повертав уніатських священиків у православ’я. Далі він служив у тих самих Войтівцях уже православним священиком приблизно до 1820 року.

Його сини Михайло (батько письменника) і Лев навчалися вже в православній Шаргородській семінарії; Михайла як одного з кращих учнів відправили в Медико-хірургічну академію в Москві, і там він став військовим лікарем.

Прадід Григорій (шляхтич із Ковельщини на Волині, село Кличковичі) після продажу маєтностей близько 1775 року перебрався на Поділля; старший брат діда, Ян (Іван), теж був уніатським парохом. Тобто священицька лінія батька письменника на Поділлі й Волині справді проходила через греко-католицьке духовенство, а сам дід почав служіння як уніат і лише згодом став православним.

Окреме припущення — ніби хтось із Достоєвських складав вірші для уніатського «Богогласника» (Почаїв, 1790) — лишається гіпотезою, прямого авторства не доведено. Сам Федір Михайлович народився вже в православній московській родині лікаря.

***
Додатково.

Петро Кралюк:

Коли заходить мова про походження російського письменника Федора Достоєвського (1821–1881), який добре відомий на Заході (там він фактично російський письменник №1), то можна зустріти думку, що його далекі предки походили з Білорусі. Данило, який започаткував рід Достоєвських, належав до татарського роду Ртіщевих. Він прибув із Московії на Пінщину. І тут у 1506 році отримав у володіння село Достоєво. Від назви цього села й походить назва роду Достоєвських. Зараз воно перебуває у складі Іванівського району Брестської області Білорусі. Проте – це не білоруська, а українська етнічна територія. Саме ж Достоєво розташоване неподалік нинішнього кордону України й Білорусі.

«Коли мої предки, – писала дочка письменника Любов Достоєвська (1869–1926), – покинули темні ліси і багнисті болота Литви, вони, певно, були освітлені світлом, квітами та елліністичною поезією України; їхня душа була зігріта південним сонцем і вилилась у вірші»...