Прочитав прекрасний коментар до свого допису. У виглялі цитати Олдоса Хакслі. Хакслі «Мавпа та сутність», 1948 р. "Сап, друзі мої, сап — це хвороба коней, у людей вона трапляється рідко. Але не бійтеся: наука легко може перетворити її на універсальну хворобу. А ось іїї симптоми. Дикі болі в усіх суглобах. Гнійники по всьому тілу. Під шкірою — тверді вузлики, які зрештою прориваються і перетворюються на виразки, що лущаться. Тим часом запалюється слизова оболонка носа, звідкипочинає рясно виділятися смердючий гній. У ніздрях незабаром утворюютьсявиразки, які вражають навколишні кістки та хрящі. З носа інфекція переходить на очі, рот, горлянку та бронхіальне дерево. Через три тижні більшість хворих помирає. Подбати про те, щоб помирали всі підряд, було доручено групі блискучих молодих докторів наук, які зараз служать вашому уряду. І не тільки йому, а всім іншим, обраним або самопроголошеним організаторам всесвітньої колективної шизофренії. Біологи, патологи, фізіологи — ось вони йдуть додому, до родин, після важкого робочого дня у лабораторіях. Обійми солодкої дружини, метушня з дітками. Спокійний обід з друзями, потім вечір камерної музики, а може, розумна розмова про політику чи філософію. Об одинадцятій — ліжко і звичнийекстаз подружньої любові. А вранці, після апельсинового соку та вівсяних пластівців, вони знову поспішають на службу — з'ясовувати, яким чином ще більшукількість сімей, таких самих, як їхні власні, можна отруїти ще більшсмертоносним штамом bacillus mallei"