Хто є вигодонабувачами війни?1. Війна створила величезний клас бенефіціарів на ріжних рівнях:Військово-промисловий комплекс США, Європи, Ізраїлю, Туреччини, Ірану, Північної Кореї та самої Росії — отримують рекордні замовлення, прибутки та випробування техніки в реальних умовах.Енергетичні та сировинні гравці (США як експортер LNG, країни Перської затоки, Норвегія та інші. Частково виграла й РФ - через високі ціни на нафту та «тіньовий флот», але за "мінусом" ударів по нафтопереробці. Політичні еліти у багатьох країнах — війна дозволяє списувати внутрішні проблеми на «зовнішнього ворога», виправдовувати величезні видатки, відволікати увагу від корупції та економічних провалів.Грантоїдна та «аналітична» інфраструктура в Україні та на Заході.Окремо — певні фінансові кола, які заробляють на волатильності, кредитах для України, майбутньому відновленні та перерозподілі активів.Політики, волонтери-заробітчани, чиновники та бізнесмени, які заробляють на війні гроші та/або політичні дивіденди. Воєнні компанії - величезні гроші скеровані в сектор озброєнь. Lockheed Martin, RTX, Rheinmetall, Rafael (Ізраїль), Baykar (Туреччина) — рекордні прибутки у 2022–2025 рр. Московський ВПК теж на підйомі (паралельний імпорт, Північна Корея, Іран).Фармацевтичні, технологічні та біотех- компанії - випробування нових препаратіа і технологій як на полі бою так і в медицині та протезуванні; отримання колосальних баз даних, зокрема у сфері трансгуманізму (проєкт Unbroken у Львові та інші). Це не конспірологія, а банальна економічна логіка: кожна велика війна - то є величезний потік грошей, який завжди хтось освоює.2. Елемент глобальних торгів за новий світовий порядок.Сучасна війна — це не лише територіальний конфлікт, а частини більшої геополітичної гри. Послаблення Росії руками України дозволяє Заходу (особливо США) стримувати Китай, не вступаючи у пряму конфронтацію. Натомість Китай отримує все більше фінансових і політичних преференцій від слабкої Росії, яка витрачає ресурси, технології, людей і міжнародний капітал.Переформатування Європи — посилення залежності ЄС від США в енергетиці та безпеці, маргіналізація Німеччини та Франції у певних аспектах. Те саме стосується й України - угода про надра зі США, 100-літній договір з Британією, попередні домовленості з БлекРоком тощо. Тестування нової архітектури безпеки і правил гри (як далеко можна заходити та що вважається «червоними лініями»), а відтак - формату нового світового порядку. 3. Прискорення переходу до багатополярності.Китай, Індія, країни Глобального Півдня спостерігають і роблять висновки. Санкт-Петербурзький економічний форум - 2026, візит Сі до КНДР, переділ впливів у Африці тощо — це все елементи паралельного порядку, який формується.Війна завше є каталізатором і розмінною монетою у глобальних ґешефтах - торгах між великими гравцями. До прикладу, Трамп своєю риторикою («нехай розбираються», «я сам їх привів до такої позиції») це публічно підтверджує: для нього мир - то не священна місія, а "сдєлка". Тут не працює змова у класичному розумінні. Московське повномасштабне вторгнення 2022 року мало реальні причини з боку Кремля: страх втрати впливу після політичного програшу на Майдані; імперські амбіції; несприйняття української ідентичності та переоцінка власних сил. Водночас не слід відкидати версію про глобальний "договорняк", в якому сторони "кидають" одна одну в стилі "братків" і "бізнесменів" з 90-х років. Україна, на жаль, виглядає «пішаком» на геополітичній шахівниці, яким жертвують у якомусь диявольському гамбіті. Кількість вигодонабувачів не скасовує того факту, що для пересічних, не зомбованих пропагандою людей, війна - це насамперед особисті трагедії та величезні втрати. Але, хоча вигодонабувачів і менше, проте вони мають на мізки людей та політиків куди більший вплив ніж звиклі обивателі, які, часто в силу життєвих обставин, виявилися втягненими у Маятник війни.