Дмитро Лукін:КИТАЙ НАСАДИВ СТІЛЬКИ ЛІСІВ, ЩО ЗМІНИВ ВОДНИЙ ЦИКЛ КРАЇНИКитай здійснив найбільше в історії людства відновлення лісів: з 1978 р. лісистість у зоні «Великої зеленої стіни» зросла з 5% до майже 14%. Мільярди дерев — від Лессового плато до пустелі Гобі — мали зупинити ерозію, поглинути вуглець і відновити деградовані землі. Але нове дослідження виявило несподіваний побічний ефект: лісовідновлення перерозподілило воду між регіонами всієї країни. Водний цикл став активнішим! Місцева доступність води знизилась на 74% площі Китаю. Північ, яка й так страждає від посух, втрачає ще більше.Ліси є одними з найпотужніших регуляторів планетарного водного і вуглецевого циклів: вони поглинають CO₂, виробляють кисень і «перекачують» величезні об’єми ґрунтової води в атмосферу через листя. Коли ліс є — він буквально «пье» з ґрунту і «дихає» вологою вгору. Дерева з глибокими коренями мають доступ до ґрунтових вод навіть у посушливі сезони. Тобто ліс буквально «п'є» з ґрунту і «дихає» вологою вгору. Потім вологе повітря рухається вітрами — іноді на тисячі кілометрів — і випадає як дощ уже в іншому місці. Це означає, що лісове озеленення в провінції Шааньсі може збільшити опади… в Сибіру або над Тибетом.Несподівані наслідки кліматичних рішень стають дедалі помітнішими, бо те, що виглядає однозначно корисним у глобальному масштабі (більше лісів = менше CO₂), може мати складні локальні компроміси. Китайський кейс свідчить, що відновлення лісів може мати небажані наслідки для водних ресурсів, якщо не враховувати гідрологічний контекст.