Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець знову публічно заявив про системні порушення прав людини з боку ТЦК та СП. Омбудсман фіксує порушення, звертається до ТЦК та СП, чекає відповіді.

👉 У відповідь — мовчання. І в мене лише одне питання: скільки можна?

Офіс Омбудсмана робить свою роботу: фіксує порушення, надсилає офіційні листи, дає час на усунення прогалин. У відповідь — мовчання і бездіяльність.

📌 З цього випливає висновок:🔹 Єдине, що ТЦК реально змушені виконувати — це рішення суду.

Не рекомендації. Не роз’яснення. Не листи навіть від Уповноваженого ВРУ з прав людини. А судове рішення, яке:▪️ має обов’язкову силу▪️ підлягає виконанню▪️ створює юридичні наслідки за ігнорування ( адміністративна та кримінальна відповідальність)🔹 Саме тому:— виграна справа проти ТЦК — це не “формальність”, а реальний захист;— досудове листування часто закінчується нічим;— адвокатська стратегія без суду сьогодні працює лише у виняткових випадках.❗️

Публічність може допомогти пришвидшити процес. Але закріплює результат тільки суд. Бо в ситуації, коли ігнорують навіть Омбудсмана,єдиним легальним інструментом примусу держави залишається судове рішення.

ПІДПИСАТИСЯ 💎 ЗАМОВИТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ