Статистика telegram channel - @svitbez

Цей приклад із блокуванням слід розглядати не лише як символічний жест, а й в ширшому контексті - загострення індо-пакистанського конфлікту, де КНР виступає ключовим союзником Пакистану, а Індія дедалі більше орієнтується на стратегічне партнерство зі США та ін.західними державами. Китайсько-індійські відносини залишаються напруженими через низку факторів: територіальні суперечки в регіоні Ладакх, конкуренція за вплив у Південній Азії тощо. Індія посилила обмеження на китайські інвестиції та технології. Водночас Китай зміцнює економічні та військові зв'язки з Пакистаном через Китайсько-пакистанський економічний коридор, що сприймається Індією як стратегічна загроза. Це також може бути відповіддю на ймовірну підтримку Китаєм Пакистану в інформаційній війні. Перспективи: у відповідь Китай може активізувати кібероперації або пропаганду через альтернативні канали, що підвищить напругу в інформаційному просторі. Загалом конфлікт штовхає Індію до тіснішого альянсу зі США, що може призвести до чіткішого розподілу сил у регіоні, де Індія виступатиме як регіональна противага впливу КНР.

Яким би чином не закінчилася кампанія 2023 року в частині нашого наступу на півдні, буде багато дискусій про те, чи вартувало чи не вартувало Силам оборони України намагатися рухатися вперед.Мені особисто важко звинувачувати військово-політичне керівництво України в ставці на наступальні дії із метою звільнення північної Таврії. Потенційних переваг від успіху багато - ЗАЕС, регіони із великим аграрним потенціалом, скорочення лінії фронту, нависання над Кримом. Стратегічно ж наступальна операція із наголосом на Мелітополь мала попередити перетворення цієї війни в довгу затяжну війну, нівелювавши майже повністю всі територіальні здобутки Московії після 24.02.22. В уяві прихильників відповідних дій швидкий успіх в північній Таврії міг би бути тим чинником, який би дуже наочно показав елітам Московії безперспективність подальшої боротьби.Питання лише в часові рамці. Із планом ударити в напрямку на Мелітополь наші армійці пішли до своїх американських колег іще влітку 2022 року. Ну бо всі розуміли, що це ключ до материкового півдня в тій конфігурації лінії фронту - не треба штурмувати Херсон в лоб якщо вдалося б швидко вийти до околиць Мелітополя. Але той план нам не схвалили. Бо ж допомагали виходячи із логіки "Не дати Україні програти" і не більше. Про якийсь рішучий розгром сил Московії мови не йшло від слова взагалі. Консенсус прогноз другої половини літа 2022 це про стабілізацію тієї лінії фронту на 1 тисячу км і нездатність жодної із сторін до радикальної зміни ситуацію на свою користь. Після наших успіхів на Харківщині і Херсонщині рік тому в нас повірили на Заході. Хоча навіть тоді, в листопаді 2022, нам прийшлося відбиватися від пропозицій все заморозити по плану "мир в обмін на території". І лише в січні 2023 року наші партнери почали чухатися в плані створення вперше за війну угруповання чисто під наступальні дії - до цього ми більше грали від оборони власне на помилках Московії. І ясно, що знову повернулися до ідеї удару в напрямку Мелітополь. Бо інші реалітичні напрямки менш перспективні із точки зору віддачі. Але ключове на війні це час і таймінг. Критично важливий час був втрачений. А партнери ж тепер мають очікування, бо інвестували в нас шляхом передачі техніки і БК, проведення навчань. План і напрям удару, який міг би провести до фактично тотального розгрому угруповання Московії в 2022 році в реаліях літа 2023 року виявився вже не таким простим в плані реалізації. Бо ворог розумів де ми скоріше за все будемо атакувати і добре підготувався.Але не йти теж було б практично неможливо. Бо ж "інвестори" очікують результату. Як наслідок маємо що маємо - дуже важкий і дуже вартісний процес подолання позиційності в північній Таврії. Якоюсь мірою ми втрапили в пастку - пастку через те, що процес прийняття і реалізації рішень в наших партнерів дуже довгий. І те, що виглядає як мега план вчора, сьогодні стає більш складним завданням. А відступати вже нікуди, бо з того боку партнери із питанням "Ну що там по наступу під який ми вам дали скільки ОВТ і БК?". І от власне ми тепер тут. Важливо те що в умовах дискусії на Заході є голоси, які визнають, що вже з наскоку Україна не зможе діяти. Те, що виглядало як потенційно дуже привабливий варіант дій із максимальною віддачею на всіх рівнях війни в 2022 році вже не є таким в 2023 році. І це не наша провина. Тут основна відповідальність на партнерах.Що ж далі це окреме цікаве питання, яке вимагає іншого тексту. Тут радше про те як і чому ми опинилися саме в цій точці. Будь ласка тримайте це в голові коли будете оцінювати кампанію 2023 року в частині наших наступальних дій.

Вчора білоруське міністерство оборони анонсувало початок спільних тренувань своїх військових з інструкторами "вагнера". Хоча місце проведення тренувань не зазначалось, одні з таких навчань планується провести поблизу кордону з Польщею. Сьогодні ж Пригожин вперше прокоментував ситуацію навколо пвк, згідно з чим напрямки діяльності "групи вагнера" будуть стосуватися Африки та тренування білоруських військових, проте конкретних задач "групі" поки не поставлено. Якою б не була офіційна версія причин перебування "групи вагнера" у Білорусі, у Польщі до загрози поставились доволі серйозно. Ймовірна спроба заходу на територію Польщі оцінюється поляками не як повномасштабне вторгнення, а як гібридна терористична операція з метою тестування реакції НАТО. На такі випадки у Польщі знову з'явиться ракетна бригада, на озброєнні якої будуть ракетні комплекси HIMARS. Останній ракетний дивізіон з комплексами "Точка" у Польщі розформували у 2005 році. Новостворена ракетна бригада відповідатиме за безпеку північно-східної частини Польщі, яка межує з рф та рб.Слідом за Польщею, президент Литви теж заявив про загрозу країнам Балтії від присутності "групи вагнера" у Білорусі. Втім, частина "вагнерівців" дійсно може опинитись і в Африці, на тлі військового перевороту у Нігері. Генерал, який проголосив себе новим лідером Нігеру, виступив на державному телебаченні з проханням міжнародної підтримки. Цей переворот підтримав Пригожин, найманці якого вже присутні у сусідніх країнах, і додав, що тисячі бойовиків "вагнера" здатні "навести порядок". Свої війська у Нігері мають США, Франція, Німеччина та Італія, тому через "вагнерівців" рф може спробувати організувати новий проксі конфлікт із Заходом, щоб перевести країну у свою сферу впливу.

Коли росії не вдалось у перші дні повномасштабного вторгнення здійснити "бліцкриг", поступово їх війська переходили в оборону, що до осені відбулось на більшості ділянках фронту. Серед іншого, надія могла бути на те, що поступово підтримка Заходу буде зменшуватись, і про перспективи членства України в НАТО годі й говорити. А сьогодні відбулась неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО в Осло, і ось які заяви робив Єнс Столтенберг на прес-конференції:- НАТО вже надає Україні безпрецедентну допомогу...тепер українські війська мають необхідні сили та засоби для подальшого звільнення окупованих територій. Але нам потрібно робити більше - ми працюємо над багаторічним пакетом підтримки з надійним фінансуванням. Це забезпечить для України потенціал стримування та оборони у довгостроковій перспективі та допоможе відновити її сектор безпеки та оборони, а також забезпечить перехід України від доктрин, обладнання та підготовки радянської епохи до повної оперативної сумісності з НАТО- усі союзники згодні з тим, що Україна стане членом НАТО.

Пам'ятаємо атаки на бази російської стратегічної авіації, після яких постало питання про спроможність рф захисту компонентів ядерної тріади. Нова стаття The Washington Post проливає світло на те, якою може бути ситуація з охороною ще одного компоненту - атомних підводних ракетоносців. Є така елітна 200-та окрема мотострілецька бригада, дислокована у Мурманській області (у 10 км від російсько-норвезького кордону), яка прикриває північні кордони рф і має забезпечувати охорону баз з атомними підводними човнами на Кольському півострові. Ця бригада вважалась однією з найкращих у зс рф, поки її не відправили на війну в Україні у числі перших підрозділів, зокрема, на харківський напрямок. Більшість зброї та техніки (понад 70%) бригади були знищені або захоплені. Після розгрому бригаду неодноразово доукомплектовували непідготовленими мобілізованими бійцями. Зустрічались приклади видачі шоломів зразка 1941 року та бронежилетів без пластин. Враховуючи те, що Північний флот рф є ядром її ядерного потенціалу, ця бригада мала б бути невід'ємною складовою системи оборони цього потенціалу, але її вирішено кинути на війну. Висновок простий - своїми ж руками у кремлі знижують власну боєздатність, бо на відновлення цієї бригади до довоєнного рівня знадобляться роки, оцінюють у The Washington Post. Саме тому у серпні-вересні рф перемістила до кордону з Фінляндією стратегічні бомбардувальники. Це інтерпретується так, що тепер рф буде більше орієнтуватись на ядерне стримування на Кольському півострові, бо більше стримувати особливо нікому.