Верховний Суд

​​Пропонуємо ознайомитися з оглядом актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за червень 2024 року – https://is.gd/WVdBJI.В огляді відображено правові позиції Верховного Суду, що містяться в постановах судових палат і колегій суддів Касаційного адміністративного суду. Вони матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема щодо:✅ права на проведення документальної позапланової перевірки в умовах банкрутства платника податків; ✅ сплати компенсаційного мита за рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі у справі про митне оформлення автомобіля для особистого користування в Україні;✅ повноважень митного органу здійснювати митний контроль та обрання «зеленого коридору» як форми митного декларування;✅ компенсацій і гарантій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у разі зміни правового регулювання умов пенсійного забезпечення; ✅ встановлення Кабінетом Міністрів України верхньої межі розміру індексації пенсії в умовах дії воєнного стану; ✅ прийняття приладу обліку на абонентський облік при наданні послуг з централізованого опалення;✅ оплати праці державного службовця у період його перебування у простої; ✅ обмеження при реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою; ✅ способу передачі майна в умовах режиму воєнного стану;✅ права суду на прийняття окремої ухвали в разі виявлення порушень законодавства під час розгляду справи. Упродовж червня 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

​​Верховний Суд залишив у силі вирок щодо військовослужбовця ГУ СБУ в АР Крим, засудженого за державну зраду та дезертирство – ВСКасаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів, відповідно до яких начальник головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України в АР Крим був визнаний винуватим у державній зраді у виді надання іноземній організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України та переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, а також у вчиненні дезертирства (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України). Йому було призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі з позбавленням військового звання «підполковник».Як установили суди, 1 березня 2014 року військовослужбовець СБУ провів особисті бесіди зі співробітниками зазначеного управління, під час чого схилив останніх до державної зради шляхом їх агітації щодо вступу на службу до новоствореної іноземної організації – «Служби безпеки Республіки Крим», яка згодом приєднається до федеральної служби безпеки рф, чим сприяв у наданні іноземній організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. А потім він вступив на службу до «Служби безпеки Республіки Крим», головною метою існування якої було здійснення підривної діяльності проти України на території АР Крим, та проходив військову службу у федеральній службі безпеки рф, з якою Україна перебуває у збройному конфлікті, чим вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту. Крім того, всупереч розпорядженню Голови Служби безпеки України, з метою повністю ухилитися від проходження військової служби, до 30 березня 2014 року, а також до цього часу безпідставно не з'явився для подальшого проходження військової служби до нового місця служби – Центрального управління СБУ.Постанова ККС ВС від 4 червня 2024 року у справі № 759/3950/18 (провадження № 51-7105км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/119710563.Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

​​Визнання фраудаторного правочину, вчиненого боржником, недійсним не є безумовною підставою для витребування відчуженого за ним майна з володіння останнього набувача – КГС ВСВибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, на підставі правочину, який пізніше визнано недійсним, можна вважати таким, що відбулося не з їхньої волі в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, у тому разі, коли недійсність зазначеного правочину зумовлена впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною та/або іншими конкретними обставинами, які свідчать про відсутність дійсної волі власника на відчуження відповідного майна. Водночас без встановлення наведених конкретних обставин щодо вчинення правочину з відповідними вадами волі сам лише факт визнання недійсним такого фраудаторного правочину не є достатньою підставою для висновку про вибуття відчуженого за ним майна не з волі власника або особи, якій він передав майно у володіння, в розумінні зазначеної норми цивільного законодавства.Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.Детальніше – https://is.gd/0VPZSD.

​​Цього тижня інформуємо вас про перелік справ, переданих на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних палат і судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 8 по 14 липня 2024 року.Справи, передані на розгляд ВП ВС:✅ Ухвалою КГС ВС від 26 червня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми, про те, чи відновлюється дія договору оренди земельної ділянки, якщо судовим рішенням визнано неправомірним і скасовано рішення органу місцевого самоврядування, яким такий договір було розірвано.Справи, передані на розгляд ОП КГС ВС:✅ Ухвалою КГС ВС від 26 червня 2024 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку ОП КГС ВС про те, що реалізація судом апеляційної інстанції обов’язку зупинити провадження у справі у випадках, передбачених ч. 1 ст. 227 ГПК України, має відбуватися в межах, передбачених ч. 3 ст. 195 ГПК України.Справи, передані на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС:✅ Ухвалою КАС ВС від 9 липня 2024 року на розгляд СП КАС ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС щодо наявності в осіб, яким було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії.