​​У цьому провадженні прокурор стверджував про необґрунтоване виправдання директора Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України», який обвинувачувався в розтраті й привласненні майна підприємства на понад 4,6 млн грн та в підбурюванні посадової особи ФГ «Радалан-Ойл» до підроблення документа. На переконання прокурора, досудове слідство за фактом вчинення інкримінованих обвинуваченому злочинів проводилося в межах кримінальної справи в порядку КПК України в редакції 1960 року, тобто до створення ЄРДР. ВС вказав, що рішення місцевого суду не узгоджується з правилами п. 8 розд. ХІ «Перехідні положення» КПК України, згідно з якими допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається в порядку, що діяв до набрання ним чинності. Колегія суддів ККС ВС вважає, що суд першої інстанції всупереч вимогам статей 94, 370, 374 КПК України і ст. 67 КПК України 1960 року повною мірою не проаналізував обставин кримінального провадження, не надав оцінки всім доказам сторони обвинувачення з погляду належності, допустимості, достовірності, при цьому вибірково оцінив докази та дійшов передчасного висновку про недоведеність вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень. Детальніше – https://is.gd/ht3xaD