​Огляд судової практики ВС щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження (ст. 349 КПК України) В огляді висвітлено ключові рішення Великої Палати Верховного Суду та об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду щодо застосування ст. 349 КПК України. Також систематизовано рішення ККС ВС, у яких приділено увагу: – порядку визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню під час судового розгляду; – можливості зміни раніше визначеного судом порядку дослідження доказів; – наявності умов, за яких суд має право визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються; – обов’язку суду встановити правильність розуміння обвинуваченим змісту обвинувачення та правових наслідків його розгляду в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, а також добровільності позицій учасників судового провадження щодо визнання недоцільним дослідження доказів.Крім того, звернено увагу на правові позиції щодо оскарження судових рішень з питань заперечення обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких суд визнав недоцільним.