Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Верховний Суд
Додано 14 лип 2024

Верховний Суд

@supremecourtua
Кількість підписників: 20 713
Фото: 7
Посилання: 3,950
Опис:
Правові висновки Верховного Суду
Джерело

Верховний Суд | ​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верхов...

Логотип телеграм спільноти - Верховний Суд Верховний Суд @supremecourtua
6 580 Охват/переглядів 2025-09-25 08:48 Повідомлення №3836
​Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за серпень 2025 рокуУ сфері кримінального права акцентовано, що: – кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди, як і за вчинення інших альтернативних діянь, визначених у диспозиції ст. 368 КК України, настає незалежно від факту вчинення або невчинення певних дій одержувачем неправомірної вигоди в інтересах іншої особи (інших осіб); – військовослужбовець, який вперше вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану, може бути звільнений, в тому числі судом касаційної інстанції, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України за умови добровільного звернення до суду з відповідним клопотанням та згоди командира військової частини на подальше проходження засудженим військової служби в цій частині. У сфері кримінального процесуального права вказано, що: – якщо досудове розслідування здійснюється в межах компетенції одного органу досудового розслідування, однак іншим територіальним підрозділом, то правил підслідності не порушено; – перебіг строку досудового розслідування зупиняється з моменту належного повідомлення підозрюваних про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів. Подальше повідомлення захисників про завершення досудового розслідування не впливає на факт його зупинення, оскільки повторне зупинення строку досудового розслідування КПК України не передбачено; – стан здоров’я особи та необхідність у застосуванні того чи іншого примусового заходу медичного характеру має бути встановлено саме на момент судового розгляду. Надалі доцільність у застосуванні таких заходів перевіряється через кожні 6 місяців.