Сумиґард

Випуск про Миколу Гоголя 🇺🇦Український геній на службі імперії. На превеликий жаль, в світі його знають як «русского» за національністю. Хоча він наш земляк з Полтавщині. Так, він класик російської імперської літератури, але його початкові твори насичені Україною, він відривав Україну для публіки. Його сучасники прекрасно знали, що він «малорос». Багато хто критикував серед великоросіян Гоголя за те що він описує Росію лицемірною, сірою, корумпованою. Раджу подивитися випуск, а так Гоголя найкраще описав російський літературний критик В. Розанов: «Я всю жизнь боролся и ненавидел Гоголя: и в 62 года думаю — Ты победил, ужасный хохол». "Дьявол помешал палочкой дно: и со дна пошли токи мути, болотных пузырьков… Это пришёл Гоголь. За Гоголем всё. Тоска. Недоумение… Гоголь отвинтил какой-то винт внутри русского корабля, корабль стал разваливаться. Он «открыл кингстоны» «после чего началось неудержимое, медленное, год от году, потопление России. После Гоголя Крымская война уже не могла быть выиграна»https://youtu.be/hAbPBEl3KMg?si=0rK_M72736Dcs0nY

Бетховен. Український слід 🇺🇦Класик музики, всесвітньої відомий Людвіг ван Бетховен мав свого українського покровителя з Глухова. Яка дивовижна історія! Гетьман України Кирило Розумовський мав сина Андрія, який не просто товаришував, а спонсорував молодого німецького композитора. Українських гетьманич захоплювався мистецтвом, і у Відні мав власний палац із парком (до речі, палац Розумовського зберігся), який облаштував картинами та скульптурами. Андрій Кирилович організував там світські інтелігентні вечори, куди приходили митці. У Відні граф Андрій Розумовський був послом Російської імперії. Відомо також, що композитор користувався нотною бібліотекою глухівського патрона, де було багато української музики – як народної, так і творів українських композиторів. Бетховен зробив дві обробки пісні «Їхав козак за Дунай», і у своїй Восьмій сонаті використав мотив українського танцю «Козачок»Деякі симфонії та квартети генія Бетховена не побачили б світ, якщо б не покровительство Андрія Розумовського.

Лапті не носять. Опис побуду слобожан в середині XIX cт. 🇺🇦«Черкасы вообще живут чисто, хаты их выбелены, вымыты и прибраны; каждую субботу жинка моет и белит хату, а пред каждым праздником обмазывает её снаружи.Хата не так дорога, как русская изба, а долговечнее её, она не гниет, и если сгорит, долго ли смазать другую? И одежда на малоруссе опрятнее и чище, чем на русском: лаптей он не носит, а ходит в чоботах (сапогах) или в порошнях – род туфли из толстой кожи, с передернутым ремнем, стягивающим туфлю. Пища его также менее груба, чем русского, он любит преимущественно растения, мяса ест мало, исключая солёного сала, которое составляет его любимое кушанье.Слобожанин скорее может быть обманут, чем согласится кого-либо обмануть; он честен и верен данному слову. Бедность и голод черкасы переносят терпеливо. К старшим почтительны. Непристойной брани не любят, особенно же никогда не услышите её на старика. Горелку пьют довольно, номалорусс не доходит при том до безобразного положения»Філарет Гумілевський

Росіяни, рускіє, а краще москалі-кацапи 🇺🇦На календарі 2 серпня 2024, просто хочу вам нагадати, щоб українці не називали москалів «руськими» Перед вами брошура 1917 року «Русини а Москалі» видавництва Української книгарні ім. Т.Г. Шевченка у Нью-Йорку.Вона вочевидь написана русином-українцем з Галичини, де самоназва та офіційна назва в Австро-Угорській імперії українців була — русини. Ще в далекому 1917 автор наголошував своїм землякам, що москалі не руські. На жаль, зараз від багатьох українців чутно, як вони називають росіян — руськими, і навіть у самому Львові, де ще 100 років тому асоціювалось з Руссю, з Галичиною, Україною, також можна почути «руський воєнний корабль».Доходить до неосвіченого абсурду, коли блогери ідуть, наприклад, по Тернопілю, і з великими очима дивуються «а чому тут вулиця РУСЬКА, не підскажете чого воно так, ааа?»Русь — наша. Не віддавайте москалям руську історію, себто нашу українську. Вивчайте історію — там великий фундамент для нашої національної ідентичності

Maestro di musica XVIII ст. Болонської філармонії з Сумщини 🇺🇦Перше зображення для багатьох відоме — це Моцарт, композитор-геній свого часу.Друге зображення вже маловідоме для українців. На ньому зображений «український» Моцарт, а точніше — перший український композитор Максим Березовський.Народився він в столиці Гетьманщини Глухові в 1745 році. Сьогодні це містечко Сумської області за 10 км від кордону з Московією зазнало ударів з градів, загинув хлопчик 14 років та багато постраждалих.Березовський навчався в Музичній співочій школі Глухова, а також отримав освіту в Італії, а саме в Болонській філармонічній академії, де в ті роки також навчався Вольфганг Амадей Моцарт. Максим Березовський був членом Болонського товариства зі званням «maestro di musica».Його памʼятна табличка була встановлена другою для іноземних вихованців Болонської філармонії після Моцарта.Московити його називають — «первым русским композитором», а українці в широкому сенсі взагалі й не відчувають значимості Березовського

Конотопська битва 🇺🇦Між 27 та 29 червня 1659 року за старим стилем, що на сьогодні дорівнює 7-9 липня, біля міста Конотопу сталася блискавична перемога гетьмана Івана Виговського проти московитів.Справедливо підкреслили, перемога дісталася завдяки кримсько-татарським союзникам в обличчі хана Мехмеда IV.В політичному вимірі, Конотопська битва, це спроба московитів послати «каральну» експедицію в Україну, за те що гетьман Виговський відступив від Москви та уклав Гадяцьку унію, в котрій Річ Посполита перетворювалася на державу трьох народів, де українські землі входили до її складу під назвою Велике Князівство Руське (унія була урізана зі сторони Сейму)Конотопська битва надихає й зараз, вона демонструє не непереможність на полі бою московитів. На жаль, перемога у битві не означала перемогу у війні. Гетьманщина не змогла використати вікно можливостей. Війна виграється не лише військом та його кількість, оснащенням, забезпеченням, тут впливаю численні факторі, від внутрішніх до геополітичних зовнішніх