Сумиґард

Ця війна давно перейшла моральну межу. А ні, стоп, вона з самого початку була аморальною, бо що може нести ерефія, якщо не руйнацію, вбивство, катування… Особливо цинічна родзинка російської агресії, це війна проти цивільного населення. Нема ніякої ілюзії, давно відомо, що обстріли українських міст, це нечистої москальської води терор, спосіб нагнати страх на українське населення. Коли така сверхдєржава, населення якої кричить «на Вашингтон, на Берлін…», «запустить сармати!», але застрягло в черзі за бензином на заправці… До Сум 10,5 км, заявив вождь імперії зла, і як звичайно прибрехав. Але суть тут не в цифрах, кілометрах, суть дійсно в тому, що росія від побєдоносной війни, отримує війну, яку логічно в їхніх реаліях не закінчити, бо які ж цілі есвео досягнуті?! Хоча, окрім руйнації українських міст та вбивство її людей, вочевидь нема. Останні тижні в Сумах стало ще гарачіше. Ворог активно пускає КАБи, і ось вчора один із них прилетів у середмістя, рахуй в центр! Пʼятниця, теплий вечір… чисто в житловий квартал…тіла людей в крові, відірвані кінцівки, загинула маленька дівчинка, її мама, і ще інші люди…Така ситуація в усіх прифронтових містах. КАБи, безпілотник, фпівішки, артилерія…вбиті люди… Загалом, враження, що під кремлем із якогось давнього-прадавнього часу відкрився портал із пекла, і головна ціль москви — пити кров людей, і зараз коли успіхи всрф за 4,5 років не такі, які б їм хотілося, вирішили «збіситися» і упитися українською кровʼю ще більше…

Сьогодні, по історичному факту, Суми можуть святкувати День міста 🇺🇦 Річ в тому, що день міста, який прописаний зараз в статуті, привʼязаний до совєтської традиції, коли місто звільнили від німецько-фашистських загарбників Але слобідське місто Суми безумовно старше за ссср, та веде свою історію з 17 ст. 24 червня 1655 року (за старим стилем) українські переселенці з Київщини клопотали перед царем про право на осадження дворів на віки вічні зі своїми родинами. 26 червня отримали дозвіл. Саме ці дні 24-26 червня являються юридичним оформленням заснування міста, яке отримало назву «Сумин городок», пізніше просто Сумин і вже Суми. Але це бюрократичне оформлення, по факту надання права в тій московській системі, в якій опинились козаки. Проте із тексту клопотання відомо, що ватага поселенців прийшла на місце Сум десь у березні-квітні 1655, а археологічні дослідження доводять, що в цей період і була зведена перша козацька невелика фортеця. Тобто, батьки та матері міста прийшли приблизно в березні 1655 та вже оселились без юридичного конкретного дозволу на заснування міста, а вже в кінці червня цей процес був оформлений. Дати та символізми важливі у житті громади, бо сучасні жителі Сум це лише одне із поколінь між минулими-сучасними та майбутніми. І не тільки дати, а саме люди в усі часи, як і зараз і являються головним скарбом слобідського міста над Пслом.

Успенський собор Печерської лаври — найважливіших храм Київського князівства в 15 ст. 🇺🇦Більшість українців через шкільну програму знали, що Київ пав від монгольської навали в 1240, а далі Литва приєднала наші землі «нового не вводячи, старого не чіпаючи»Проте Київське удільне князівство було відновлене. Лише уявіть, що воно існувало аж до 1471 року у складі Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського! Київ мав власну династію, яка походила від Володимира Ольгердовича із династії литовських Гедиміновичів.Саме в Успенському соборі Печерської лаври були поховані київські князі: власне Володимир, його син Олелько та онук, останній князь Симеон Олелькович. Саме Симеон укріпив князівство та активно спонсорував так зване «київське відродження» у 15 ст. До наших днів чудом зберігся «Триптих» — рельєфні скульптури в дзвіниці. Собор й після ліквідації князівства залишався важливим місцем для поховання руської аристократії. Серед них найвідоміше поховання — князя Костянтина Острозького.

ЧЕРВЕНЬ — ЕКСКУРСІЇ 📍«Наживо. Екскурсія онлайн» 12 червня 18:30 (400 грн)18 червня 19:30 Екскурсія по центру міста через instagram. Заряджайте телефони, раджу взагалі планшети, і насолодіться Сумами в прямому ефірі. 📍«Дух старих вулиць: Троїцька»13 червня 11:30 (400 грн)30 червня 18:15 Старовинна вулиця, яка розкриває суть розвитку міста на рубежі 19-20 ст. Цукрозаводчики Харитоненки, іноземні спільноти, прекрасна архітектура. 📍«Мовчазна історія: Петропавлівське кладовище»14 червня 12:00 (500 грн) 24 червня 18:30 Історія про людей, які жили та творили слобідське місто. Акцент на скульптури, склепи. 📍«Мовчазна історія: Байкове кладовище» (КИЇВ) 20 червня 11:30 (800 грн) Екскурсія старовинним кладовищем столиці, де окрім побаченого порефлексуємо про буття/небуття через призму людських, національних та державних поглядів. Квитки за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/kyiv.bajkove1📍«Сумський модернізм: обласна бібліотека» 27 червня 11:30 (500 грн) Обласна сумська бібліотека вражає своїм модерністичним інтерʼєром. 📍«Середмістя. Історичний центр Сум»28 червня 16:00 (400 грн) Екскурсія пророзвиток та деградацію історичного центру від козацької доби до сьогодення⏱️ Тривалість — до 2 год (але залежить від екскурсії, може бути 2,5) ✍🏻 Для запису поставте + у коментарі відносно екскурсії та кількість людей

А тепер власне «трішки» історичної інформації Дійсно, українські ЗМі вже почали говорити про символізм приліту, бо власне у Галаці у соборі Св.Георгія був похований сам гетьман Іван Мазепа! Чи дійсно він був там похований, ми будемо лише гадати, але його могила (плита) там була до руйнації храму в 1962, і кажуть це сталося не без участі КДБ. Храм був цінним і на той час підпорядковувався Єрусалиму. Зведений 1664 році і саме тут Гетьман Мазепа був похований посеред нави, у склепінчастій гробниці, збудованій із цегли.Сама ж церква вмонтована в каркас колишньої генуезької башти 15 ст. і довгий час була однією із головних домінант міста. Мене особисто вражає одна маленька історія, яка повʼязана із корифеєм українського театру Миколою Садовським. (Цей момент я розповідаю на його могилі на Байковому у Києві). Він був добровольцем Російсько-турецької війни в 1877-78 (сам він писав, що це було дурне рішення багатьох малоросів/українців)І ось йому випала нагода відвідати Галац. Коли в нього був вільний час він відвідав цей собор і побачив непомітну гробничку. Залишу текст Садовського із оригіналу: «Я підійшов. Роздивляюсь. Біла, невеличка, завбільшки як скриня на колесах, гробниця, з мідною дошкою зверху і навколо міднимилатинськими літерами напис: "Іван Степанович Мазепа, гетьман славного Низового війська Запорожського і всеї України року божого...". Неначе хто обухом ударив мене в чоло! Я остовпів» «… Се ти! Так ось де ти знайшов собі місце довічного покою! А нас дурнів, учать історії грецької, римської, середньовічної і т.и., а своєї дасть Біг! Через те й не знаємо про твою вічну оселю! Аж вона ось де!.. І я низько вклонився гробниці»Війна смислів важлива, всі творять національний міф, і тільки до України різні держави сусіди близькі й не дуже коментують, заперечують наші рішення. Україна повинна памʼятати, знати, популяризувати своїх героїв — бо вони провідники у часі для української нації.

Чезаре Вечелліо, кузен відомого італійського художника Тіціана доби Відродження у свої роботі присвячений одягу різних частин світу «De gli habiti antichi et moderni di diverse parti del mondo» опублікованій вперше в 1590 році, в якому є окремий розділ про Русь, яку автор вважає окремою країною. В описі Русь (La Russia) межує з Московитами (Moscoviti), Лівонцями (Livonici) та Литовцями (Lituani). До речі, більш відомий його родич Тіціано Вечелліо також певною мірою пов’язаний з історією України. Він один із перших, хто написав прижиттєвий портрет Роксолани. Чезаре Вечелліо залишає в своїй роботі 1598 року в сьомій книзі про «Одяг Польщі» окремий опис русина (russiano), скріни якого я додав вище:«Руські чоловіки» (gli huomini Russiani), як він описує, носять доволі високий капелюх із прикрасою на верхівці. Їхнє вбрання – довге до середини гомілки, підперезане й застібнуте на грудях, з короткими рукавами та досить високим коміром. Найчастіше в бою вони використовують луки»Russiano — звучить дуже подібно до слова «русин». Хоча й зустрічається й взагалі повністю наближена форма — rusino.

Успенський собор Печерської лаври — найважливіших храм Київського князівства в 15 ст. 🇺🇦Більшість українців через шкільну програму знали, що Київ пав від монгольської навали в 1240, а далі Литва приєднала наші землі «нового не вводячи, старого чіпаючи»Проте Київське удільне князівство було відновлене. Лише уявіть, що воно існувало аж до 1471 року у складі Великого князівства Литовського, Руського й Жемайтійського! Київ мав власну династію, яка походила від Володимира Ольгердовича із династії литовських Гедиміновичів.Саме в Успенському соборі Печерської лаври були поховані київські князі: власне Володимир, його син Олелько та онук, останній князь Симеон Олелькович. Саме Симеон укріпив князівство та активно спонсорував так зване «київське відродження» у 15 ст. До наших днів чудом зберігся «Триптих» — рельєфні скульптури в дзвіниці. Собор й після ліквідації князівства залишався важливим місцем для поховання руської аристократії. Серед них найвідоміше поховання — князя Костянтина Острозького.

Малоросійська Україна. Нісенітниця чи ідеологічна основа? 🇺🇦 Гетьман Юрій Хмельницький, син творця козацької держави, іменував себе не лише гетьманом, а я князем та вождем. В універсалі до канівських жителів 1678 року на початку тексту знаходимо цікаву титулатуру: «Милістю божою Георгій Гедеон Венжик Хмельницький, князь малоросійської України, вождь Запорозького війська». Що це країна така, «малоросійська Україна»? Прикметник малоросійська означало православна, та яка належить до Київської митрополії. Річ у тім, що з козацтвом імʼя України стало синонімом землі козаків. Все частіше Наддніпрянщина по обидва береги Дніпра називається саме так. Термінологія «Малоросійська Україна» повинна була підкреслити справжність України від України на яку претендувала Річ Посполита у боротьбі смислів відображених у титулах. Річ у тім, що навіть у короля польського та великого князя литовського інколи можна зустріти титул «великий князь України» (Magnus dux Ucrainae), як то у Яна III Собеського. Тому важливо було підкреслити православність, свою унікальність від Речі Посполитої та власне й Великої Русі, тобто Московії. Князь Малоросійської України — це князь, голова власне києво-православної країни, а вождь Війська Запорозького — це правитель держави та гетьман війська. Хочу підкреслити, що Мала Русь, малоросійська Україна чи то «народ вільний малоросійський», як то вказано у конституції Пилипа Орлика 1710 року, мали позитивний характер. Лише у XIX ст. в імперському дискурсі воно отримало негативну характеристику та увʼязнила розвиток української ідентичності. Тому власне старовинне імʼя Україна й стало порятунком у процесі московізації під соусом триєдиного народа.

Беніто Муссоліні про Україну в 1919 р. 🇺🇦Знайшов першоджерело слів про Україну майбутнього дуче італійського фашизму, а точніше про події 30 серпня — 1 вересня 1919, коли Армія УНР разом з Укр. Галицькою армією відбили Київ у більшовиків проте поступилися білогвардійцям генерала Дєнікіна. У його власній газеті "Il Popolo d'Italia" (Народ Італії) 6 вересня 1919 року читачі могли прочитати такий заголовок “Український народ відвойовує свою столицю!” Муссоліні написав: "Епічна подія! Ніколи ще народ не боровся з такою вірою за власну свободу; ніколи народ не відстоював своє право на життя й незалежність у складніших умовах. Під загрозою польської й румунської жадібності, підступно атакований панросійськими силами (panrussi) без зброї, без засобів, самотній, під байдужими поглядами всієї Європи, український народ звільняє свою землю від більшовицької чуми й відвойовує свою столицю. Вільні народи захоплено спостерігають це видовище величі, навіть якщо їхні уряди воліють ігнорувати це"Примітно, яку саме відому українську постать Муссоліні асоціював з Україною. Не Тараса Григоровича Шевченка, а Миколу Васильовича Гоголя, якого на той момент більшість в Італії знали як "російського письменника", на що власне й претендували росіяни тоді й зараз. “Київ — батьківщина Гоголя — нарешті вільний від азійської пошесті” — писав Муссоліні. Далі журналіст красномовно описує захист українців не лише своєї Батьківщини, а те що “Українці захищають не лише себе, а й Європу. Уряди Антанти мають зрозуміти, що лише народам, які постали з російської революції, можна довірити оборону людства від хвороби, осередок якої — у Петрограді.” 16 вересня в газеті було нове повідомлення про захоплення Києва армією велікороса Дєнікіна. Беніто Муссоліні знову написав: “Київ вирваний у українців великоросом (panrusso) Дєнікіним”. “Росіяни іноземці в Україні, окупація Києва в ім’я Великої Росії мерзенне посягання на свободу народів"

Спочатку Україна, а потім Малоросія 🇺🇦Президент рф владімір путін на всі боки говорить: «Ленин создал Украину, до этого была Малороссия». Ну що ж, давайте трішки розберемось. Малоросія — назва, яка оригінально складалась з двох слів «Мала Русь» і походить з Візантії, як адміністративна назва церковного устрої на Русі. Грецькою мовою це Мікра Россіа (Μικρὰ Ῥωσσία). Вперше вона зʼявляється в джерелах в 1303 році для позначення, по-факту, православної церкви на території Руського королівства. В 1355 році фіксується перша латинська назва Малої Русі. В листі князя Юрія II Болеслава до Великого магістра Тевтонського ордену він титулував себе князем усієї Малої Русі (dux totius Russiae Minoris). Пізніше назва Мала Русь отримує в 17 ст. нове життя й ототожнюється з усією Київською митрополією, а у вузькому розумінні саме з сучасною Україною. В конституції Пилипа Орлика є такий рядок: «свободити отчизну нашу, Малую Россію, от нεволничого ярма московского». Мала Россія протиставляється Москві. До речі й сам термін Росія часто виступав в синонімі Київської митрополії. У митрополита Петра Могили був титул «Митрополит Галицький, Київський та всієї Росії». Але з в Росії вже був свій патріарх, а точніше в московіі. Росія — це усього навсього грецька назва Русі. А тепер найголовніше. путін каже, що спочатку була Малоросія, а потім лєнін вигадав Україну. Так ось перша згадка назви Україна це 1187 рік! На понад одне століття раніше за Малу Росію. Також є маніпуляція, що вона спочатку була «окраїна», і на перший погляд це може бути так, бо в літописі вони записна як «Оукраина». Проте це знову таки дешева маніпуляція, бо диграф — оу читається як — у. Наприклад, як оумъ/ум, оучити/учити. Назва Україна походить із середньовіччя, але саме в 17 ст. вона набуває ширшого значення, і по факту саме в це століття формується саме країна під такою назвою. Назви Україна й Мала Русь паралельно можна зустріти не лише в Конституції Пилипа Орлика, а й в інших джерелах. Наприклад гетьман Юрій Хмельницький титулувався як «князь Малоросійської України». Підсумуємо. Перша згадка назви Україна — 1187 р.Перша згадка Малої Русі (Малоросії) в 1303 р.До другої половини 19 ст. назва Мала Русь, Мала Росія, Малоросія не мала негативного значення серед українського суспільства.