✙ Стратегічний Погляд ✙

Останні 40 років емірат Катар вибудовував "особливі" стосунки з Іраном.Цей альянс був противагою колишньому сюзерену – Саудівській Аравії та її впливу на Близькому Сході. Мільярди газових доларів дозволяли катарцям мріяти про велику геополітичну гру.Катарці слугували одночасно і гаманцем, і інструментом Ірану з розбудови його "осі спротиву" в регіоні.У 2010 році обидві країни підписали безпекову угоду і проводили спільні військові навчання. Також був укладений пакт про кооперацію щодо внутрішньої безпеки обох країн.У 2012 році на знак дружби катарський емір аль-Тані за 57 мільйонів доларів викупив кілька десятків вояків іранського КВІР, які потрапили в полон до сирійських опозиційних формувань.Катар перехопив у саудитів фінансування різних радикальних угруповань на кшталт ХАМАСу, "Братів-мусульман", "Аль-Каїди" та інших.Катарська "Аль-Джазіра" активно підтримувала "арабську весну", яка скидала старі режими і приводила до влади радикальні релігійні партії.Катар завжди виступав безпечним дипломатичним майданчиком для Ірану і його сателітів. За свою деструктивну діяльність і дружбу з іранцями у 2017 році Катар отримав блокаду від саудитів та інших арабських країн Затоки.Однак із початком війни Ізраїлю і США проти Ірану катарців не врятували ані "особливі відносини", ані багаторічні грошові вливання.Іранські дрони і ракети завдали збитків газовій інфраструктурі свого близького союзника, виводячи з ладу індустріальні парки, порти і блокуючи торгівлю Ормузькою протокою.Головне газове родовище емірату в Рас-Лаффан було атаковане дронами і ракетами. 17% терміналів зі зберігання скрапленого газу було пошкоджено, і на їх відновлення знадобиться 3-5 років і велика кількість грошей.Катар вже заарештував "агентурну сітку", пов’язану з КВІР, а також оголосив персонами нон ґрата два десятки іранських дипломатів.Але найкумедніше те, що радикальні рухи, які фінансував сам Катар, тепер стали на бік Ірану і активно критикують владу в Досі за те, що вона "прогнулася" під США та Ізраїль.Шейхи в Катарі отримували надприбутки від продажу газу і мріяли зайняти своє місце в світі, пограти у велику геополітику, не перебираючи ані ідеологіями, ані методами, ані союзниками.Але правда у тому, що можна підписувати безліч угод і прислуговуватися різними способами, однак геополітичні хижаки бачать у таких державах лише майбутню здобич і інструмент, якими можна пожертвувати, коли прийде час.На жаль, цей урок досі не вивчений не тільки на Близькому Сході, але й у Європі, де очільник однієї всім відомої держави готовий бути зручною "мишею" для руйнування власного регіону геополітичними супротивниками.Ну а інший урок – про те, що всередині «вісі зла» теж настане момент, коли вони будуть з’ясовувати між собою, хто кому миша, а хто кіт. Таке не раз бувало в історії.Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase

🇭🇺🇷🇺Угорщина та Росія уклали 12-пунктний план щодо зміцнення відносин — PoliticoУряд Угорщини уклав із Росією 12-пунктний план розширення співпраці у сферах економіки, енергетики, торгівлі та культури. Документ був підписаний у грудні 2025 року міністром закордонних справ Петером Сіярто та міністром охорони здоров’я Росії Михайлом Мурашком під час зустрічі в Москві.Угода передбачає координацію в широкому колі секторів, включаючи нафту, газ, ядерне паливо, промисловість, сільське господарство та будівництво. Окремо йдеться про запуск нових проєктів у сфері електроенергетики та водню, а також про спробу відновити двосторонню торгівлю, яка скоротилася через санкції ЄС після початку війни проти України.Документ також включає гуманітарну складову: сторони домовилися про розширення освітніх обмінів, зокрема шляхом залучення російських викладачів для викладання мови, взаємного визнання дипломів та розвитку програм для студентів. Передбачено також співпрацю у сфері культури і спорту, включаючи підготовку спільного плану дій на 2026–2027 роки.Співпраця координується в межах міжурядової комісії з економічного співробітництва, яка функціонує з 2005 року і провела свою 16-ту зустріч у грудні 2025 року. Попри це, в документах зазначено, що така взаємодія не повинна суперечити зобов’язанням Угорщини як члена Європейського Союзу.✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

Вже є нова польська стратегія зовнішньої політики на 2026-2030 роки. Це довгий і детальний документ, тож лише кілька найважливіших моментів:▪️ уже на самому початку серед пріоритетів польської зовнішньої політики з'являється співпраця з Україною у сфері безпеки та оборони▪️ як ключовий виклик у сфері безпеки визначено міжнародну підтримку Збройних сил України▪️ східний напрям зовнішньої політики згадується першим у межах регіональної співпраці, що чітко показує, де лежать польські пріоритети▪️ стратегія прямо вказує, що Польща підтримує членство України в ЄС, проте Україна має виконати критерії членства, а переговорний процес має враховувати польські інтереси.Звісно, закликаю ознайомитися з усім документом, він детально показує, як Польща бачить нинішню міжнародну ситуацію і як відповідно розставляє свої пріоритети:https://www.gov.pl/web/dyplomacja/strategia-polskiej-polityki-zagranicznej-na-lata-2026--2030Головний висновок для України? Польська зовнішня політика буде концентруватися передусім на питаннях безпеки, і саме тут відкривається простір для тісної двосторонньої співпраці - політичної, військової та промислової.

США відновлюють авіабази Другої світової війни в Тихому океані: причини та стратегіяПентагон розпочав масштабну реконструкцію занедбаних аеродромів на островах Тініан та Пелеліу. Ці об'єкти, що відіграли ключову роль у розгромі Японії 80 років тому, знову стають стратегічно важливими.Головним фактором є зростання військової потужності Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. Пекін активно нарощує флот, проводить навчання навколо Тайваню та висуває претензії на стратегічні морські шляхи. На тлі цих викликів США змушені переглянути свою оборонну архітектуру.Стратегія роззосередження силПротягом останніх десятиліть основна авіація США в регіоні була сконцентрована на великих базах, як-от Андерсен на Гуамі чи Кадена на Окінаві. Проте сучасні ракетні технології Китаю та КНДР роблять ці об'єкти вразливими.Відновлення другорядних аеродромів на Тініані та Пелеліу дозволяє:▫️ Розподілити авіацію між багатьма точками, щоб ускладнити планування атаки противником.▫️ Створити логістичні вузли для швидкого перекидання військ і техніки.▫️ Забезпечити живучість підрозділів у разі виведення з ладу основних авіабаз.Технічні роботи та історичний контекстНа острові Тініан інженери відновлюють ті самі злітні смуги, з яких у 1945 році злітали літаки для атомного бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Після десятиліть забуття та поглинання джунглями, бази знову отримують сучасне покриття, підземні сховища палива та системи ППО Patriot.У червні 2024 року на відремонтованій смузі острова Пелеліу вже здійснив посадку перший військовий літак-заправник KC-130.Аналітики зазначають, що повернення до стратегії часів Другої світової війни є логічним кроком. Створення мережі альтернативних майданчиків по всьому Тихому океану — це не просто ремонт старої інфраструктури, а підготовка до тривалого протистояння за контроль над регіоном.

🇬🇧 Уряд Великої Британії надав дозвіл військовим для затримання танкерів тіньового флоту у власних водах. Це передостання з важливих дій для запуску масового процесу. Про що я писав місяць тому в окремому дописі: "Від політичної стабільності Великої Британії залежатиме стратегічний удар по Кремлю"Залишається фінальний елемент — це модернізація та розгортання сил на базі в Гейтсхеді, що зараз і відбувається.Саме тому останні тижні Кремль активно погрожує британцям (вони завжди це роблять, але тут дуже сильна активізація). І були запущені цілі московські інформаційні кампанії, щоб сприяти поваленню уряду Стармера на тлі кризи.Нагадаю сам процес⤵️ ➡️З кінця 2025 року британський уряд систематично заявляв, що планує арештовувати судна тіньового флоту, що рухаються через Ла-Манш та в напрямку Балтії. В цей період, ймовірно, було і сформовано політичну готовність до подібного кроку➡️ 14 січня 2026 — у британському уряді офіційно повідомили, що знайдена правова основа для затримки подібних суден. ➡️ 26 січня 2026 —  Лондоном підписано спільну заяву-позицію з Німеччиною, Францією та іншими країнами європейської частини НАТО про «безпечне судноплавство». У заяві арешт суден визначено не як порушення міжнародного права, а як його виконання. ➡️ З лютого 2026 Королівські ВМС Британії почали розгортання та переобладнання резервної військово-морської бази в Гейтсхеді, що має стати центром операцій з перехоплень. Для бази закуповують обладнання та дистанційно керовані безпілотні катери, здатні патрулювати Північне море і Ла-Манш на відстані до 800 км. Рішення сьогодні є завершенням процесу, розпочатого 14 січня (розширення правової/виконавчої основи для дій військовим). Процес підтверджує тезу іншого допису: «Вікно можливостей унормувати блокування тіньового флоту московії», де описано, що сукупність факторів зараз і подій на Бл. Сході може стати сприятливим фоном для унормування (прецедентів) арештів тіньового флоту.Цитата Стармера фактично відображає ту думку в дописі, що закладав як каталізатор можливих процесівЗа словами Стармера, путін, імовірно, "потирає руки" через зростання цін на нафту внаслідок війни США та Ізраїлю проти Ірану. "Ось чому ми ще жорсткіше беремося за його тіньовий флот — не лише заради безпеки Британії, а й щоб позбавити путінську воєнну машину брудних прибутків, якими він фінансує свою варварську кампанію в Україні", — заявив Стармер. 🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

Babak Taghvaee, аналітик у сфері оборони та безпеки, автор та історик, раніше кореспондет BBC, Israel Hayom та «Радіо Свобода», повідомляє, що уряд США планує операцію із взяття під сухопутний контроль трьох іранських островів — Абу-Муса, Тунба та Малого Тунба. Вашингтон активно нарощує військову присутність в регіоні, водночас зберігаючи елемент несподіванки.Для цього американська адміністрація демонструє готовність до переговорів з новим лідером ісламського режиму Мохаммадом Багером Галібафом.Натомість сьогодні чотири літаки дальнього радіолокаційного виявлення E-2D Hawkeye ВМС США прямують на авіабазу Принца Султана в Саудівській Аравії. Вчора на авіабазу Овда в Ізраїлі було перекинуто шість літаків радіоелектронної боротьби EA-18G Growler, а також 12 винищувачів F-16C з 77-ї та 79-ї ескадрилій ВПС США. До регіону також рухаються два універсальні десантні кораблі та ще одна авіаносна ударна група.❗️ За даними джерел, у рамках цієї стратегії США одночасно ведуть переговори та готуються до можливого захоплення островів. Метою є передати Абу-Муса, Тунб і Малий Тунб Об’єднаним Арабським Еміратам в обмін на те, щоб країни Перської затоки припинили публічно протестувати проти цієї війни.Окремо тисячі військовослужбовців 82-ї повітряно-десантної дивізії Армії США вже прибули на Близький Схід на кількох важких транспортних літаках C-17A Globemaster III. Очікується, що вони візьмуть участь у потенційній операції із захоплення іранських островів Тунб, Малий Тунб та Абу-Муса в Ормузькій протоці.А чотири дні тому до регіону прилетіли шість стратегічних транспортних літаків C-5M Super Galaxy ВПС США, які доставили кілька вертольотів MH-47G і MH-60M 160-го авіаційного полку спеціальних операцій Армії США. Ці сили призначені для підтримки підрозділів спеціального призначення, зокрема «Дельта Форс», у операції в Ісфахані з метою вилучення запасів збагаченого урану.❗️ У рамках ширшої стратегії США, ймовірно, планують обміняти контроль над трьома іранськими островами на відмову від атаки або захоплення острова Харг.

🇯🇵 Геополітичний прорахунок Пекіна: як тиск Китаю відроджує японську міцьКитайська стратегія економічного примусу щодо Японії перетворилася на грандіозну стратегічну помилку, що лише прискорює мілітаризацію Токіо. Аналітики Денніс Квок, Сем Гудман та Ендрю Є у своїй статті доводять: намагаючись залякати Японію санкціями за підтримку Тайваню, Пекін власноруч зруйнував японський пацифізм та багаторічну фіскальну інерцію. Сьогодні Японія не просто переозброюється — вона відновлює статус ключового промислового та безпекового вузла Індо-Тихоокеанського регіону. Агресія КНР стала тим самим зовнішнім тригером, який дозволив уряду Санае Такаїті консолідувати суспільство навколо ідеї військового ренесансу та економічної незалежності. Пекін сподівався на слабкість демократії, але натомість отримав згуртованого та технологічно потужного супротивника.Ключові тези аналізу:▫️ Стратегічний автогол: Санкції проти промислових гігантів (Mitsubishi Heavy, Kawasaki) лише підкреслили їхню критичну роль для всього демократичного світу.▫️ Регіональний анкор: Японія виходить з тіні США, стаючи самостійним лідером для Південної Кореї, Філіппін та Австралії.▫️ Економічний суверенітет: Тиск на постачання рідкоземельних металів змусив Токіо блискавично шукати альтернативи (зокрема в Малайзії), нівелюючи вплив Китаю.▫️ Дзеркальна проекція: Поки Ван Ї звинувачує Японію у "мілітаризмі 1930-х", саме дії КНР щодо Тайваню та Гонконгу найбільше нагадують імперську експансію минулого.Японія доводить: агресивний тиск авторитарних режимів лише прискорює формування нових оборонних та економічних альянсів.

Японія формує ланцюги постачання рідкоземельних металів без КитаюЯпонія активізує зусилля зі створення альтернативної системи постачання рідкоземельних металів, спрямованої на зменшення залежності від Китаю. Йдеться не лише про диверсифікацію імпорту, а про формування повноцінного “de-Chinafied” ланцюга — від видобутку до переробки.📌Ключовими партнерами в цій стратегії виступають Австралія та Бразилія. Японія поглиблює співпрацю з австралійською компанією Lynas — одним із небагатьох великих виробників рідкоземельних металів поза Китаєм. Паралельно розвивається взаємодія з бразильським штатом Goiás, який має значний ресурсний потенціал у цій сфері.Ці кроки відображають структурну проблему глобального ринку: хоча Китай контролює приблизно 70% світового видобутку рідкоземельних металів, його частка у переробці сягає до 90%. Саме ця асиметрія робить інші країни критично залежними від китайської інфраструктури, навіть якщо сировина видобувається за межами КНР.Японська стратегія спрямована на подолання цієї залежності шляхом інвестування не лише у видобуток, але й у створення власних потужностей переробки. Таким чином, Токіо намагається забезпечити контроль над усім виробничим циклом і мінімізувати ризики перебоїв у постачанні критично важливих матеріалів.

Логістична схема з Берліна. Як підсанкційні товари везуть до росії. Головне з публікації Politico: Німецька логістична фірма використовує прогалини в європейському законодавстві, щоб переправляти контрабанду до росії. Європейське видання Politico простежило цей незаконний маршрут від берлінського супермаркету до Москви.Торговельні обмеження діють із 2014 року та були посилені одразу після вторгнення в Україну у 2022 році, коли західні країни почали запроваджувати масштабні фінансові та торговельні санкції проти росії. Проте розслідування Axel Springer Global Reporters Network, до якої входить Politico, виявило таємну поштову систему з центром у Берліні, яка використовує особливий статус поштових посилок для переправлення до імперії путіна найрізноманітніших європейських товарів, у тому числі й заборонені електронні компоненти.Ключовою ланкою цієї мережі є компанія LS Logistics Solution GmbH, зареєстрована в Кельні, заснована та керована колишніми співробітниками RusPost – наразі вже неіснуючої офіційної німецької дочірньої компанії російської державної поштової служби. Компанія керує складом поблизу берлінського аеропорту Бранденбург, звідки вантажівки везуть посилки з етикетками, які засвідчують, що їх нібито обробляє UzPost, державна поштова служба Узбекистану, що не має дозволу на діяльність у Німеччині, – через Польщу та Білорусь за адресами в Москві й Санкт-Петербурзі.Відома кожна зупинка і кожен поворот цього маршруту, адже в рамках розслідування було відправлено п'ять посилок, оснащених цифровими пристроями для відстеження, – протягом незаконної подорожі завдовжки 1770 км, яка підриває санкційний режим.Учасники експерименту стверджують, що, коли вони принесли свої посилки до прилавків російських супермаркетів у Берліні, то сказали продавцям, ніби в пакунках лежать книги, шарфи та шапки. Водночас логістична компанія жодним чином не перевіряла вміст пакунків, у яких насправді були заборонені електронні компоненти; перед пакуванням розслідувачі зробили їх непридатними для використання.Ще більш показовим є маскування цих пакунків: співробітник логістичної компанії наклеює на коробки не російські поштові наклейки, а наклейки UzPost, національної поштової служби Узбекистану.У Німеччині зареєстровані логістичні компанії мають право надавати поштові послуги, включно з прийманням, сортуванням і доставкою для міжнародних поштових операторів. Але Федеральне агентство з мереж заявляє, що узбецька поштова служба не має права виконувати жодну з цих функцій у Німеччині.У березні 2022 року під час вибіркових перевірок поштових відправлень до Москви митники виявили в численних посилках RusPost GmbH товари, що підпадають під санкції, зокрема готівку, ювелірні вироби та електроприлади. Прокуратура Берліна розпочала розслідування діяльності компанії і дійшла висновку, що колишній керуючий директор RusPost GmbH умисно не створив ефективних механізмів контролю, порушивши свої обов'язки. Йому висунули 62 обвинувачення у спробі порушення Закону про зовнішню торгівлю та платежі протягом восьми місяців. Кримінальне провадження триває.Згідно з даними трекінгових пристроїв, посилки провели на складі кілька днів, після чого їх завантажили на 40-тонні вантажівки, які щодня вирушають із поштою. Без тривалих зупинок 40-тонні вантажівки перетнули Польщу автомагістраллю А2, минувши Варшаву.Це стає можливим завдяки особливому правовому статусу міжнародної пошти. Хоча для експорту звичайних товарів, таких як ті, що перевозяться морем у контейнерах або залізницею, необхідна офіційна експортна декларація, спрощена документація допомагає прискорити процес відправлення поштових відправлень. На кордонах Європи це розрізнення стає вирішальним, оскільки поштові відправлення здебільшого перевіряються на основі ризиків, а не шляхом комплексних інспекцій.

Війна в Ірані явно затягнулася, мета коаліції недосягнута. І в уявній перспективі немає шляхів її досягнення.Взагалі, це приклад того, як робити не треба. Командування і політичне керівництво США після Кеннеді не відрізняються глибиною стратегічного планування і постійно деградують. Це, певною мірою дивно, бо у нас книгарні забиті творами різних американських аналітиків, стратегів, планувальників тощо. Проте в США їхній досвід нікому не треба. Взяти хоча б дійсно гарну книгу «Червона команда» Б. Гоффмана – ми бачимо, що ніхто з тих, хто планував війну в Ірані, її не читав. Що ж, який Салем, такі і відьми.Що вже можна стверджувати зараз:1. Політичний режим в Ірані встояв, попри шалені кадрові втрати. Обрали нового аятолу, сина попереднього. Перевороту не сталося, КВІР так само у руля.2. Після чималих руйнувань і втрат цивільних, навіть ті іранці, які скептично дивилися на свій режим, згуртувалися навколо нього. Ненависть до США та Ізраїлю там зараз абсолютна.3. Іран продовжує кошмарити всіх сусідів, яких вважає ворогами. До цього абсолютно ніхто не був готовий, недарма українські фахівці вже поїхали на Близькій Схід налаштовувати ППО.4. США та Ізраїль почали операцію по зміні влади в Ірані не маючи ніякої альтернативи нинішній. Все в стилі: ми повалимо владу, а ви проведете вільні, демократичні вибори та оберете собі нових керманичів. Утім це так не працює. Бачимо, що війна в Іраку нічому не навчила США – черговий привіт їхнім стратегам і планувальникам.5. Без наземного компоненту операція була приречена на провал відразу. Проте вторгатися в Іран в нинішніх умовах – це буде неминуча катастрофа.6. Трамп постійно жалівся на великі витрати на війну в Україні. Проте перший тиждень війни в Ірані коштував біля $40 млрд., без жодного результату. Навряд платники податків цьому зрадіють. Ця війна в США, до речі, абсолютно непопулярна, і вже скоро Трамп це відчує.7. Іншим наслідком є зародки майбутньої економічної кризи. Сьогодні нафта у Лондоні вже $110, хоча це швидше спекуляції (як і в Україні), ніж реально обґрунтоване зростання цін. Проте ми живемо в світі без запобіжників, в якому будь-який спалах миттєво перетворюється на полум’я.8. Для України все це нічого доброго не віщує – дивиться тут.