США констатують, що Китай фактично саботував будь-які безпекові домовленості та не збирається йти на них у найближчому майбутньому, а тому "Трансатлантичний союз разом з азійськими партнерами повинен відновити свою єдність у реагуванні на глобальні загрози". США готові надати Європі повноцінне місце на переговорах з рф щодо закінчення війни. У свою чергу Канцлер Німеччини заявив: Німеччина виступає за реформування НАТО та за спільний спротив "Китайський експансії" у випадку відновлення "рівноправного діалогу між Німеччиною та США з врахуванням європейських інтересів та повагою США до них. Німеччина наполягає на обов'язковості підвищення санкційного тиску на рф та її торговельних партнерів. Німеччина наполягає на відновленні та розширенні підтримки України з боку США як у межах PURL, так і прямої продажі, чи постачанні, зброї. Німеччина готова сприяти відновленню довіри між США та партнерами по НАТО та досягненню глобальних домовленостей між США та ЄС, які забезпечать довгостроковий спротив "Китайській експансії". Сторони домовилися продовжити діалог з тим, щоби "у найкоротший термін досягли домовленостей по всьому колу питань".»© Віктор Вовк
Кінець світу — це лише початокТакою є відповідь Пітера Зайхана, відомого письменника та аналітика, на сучасні геополітичні зміниЩе у 2022 році автор описав проблеми, з якими нам доводиться миритися вже зараз, але його прогнози виходять далеко за межі цього десятиліття. Аналітик оглядає світ крізь дві площини: демографію та морську торгівлюАналізуючи засади сучасної світової логістики та старіння населення, Зайхан пророкує, що у наступні 30 років відбудеться «децивілізація» — занепад глобальної експортної економіки та теперішніх логістичних маршрутів. Причинами цього стануть зменшення споживання населенням та регіоналізація торгівлі. Пройдемося по порядкуУсталеною є думка, що скорочення молодого населення знизить кількість робочої сили і, відповідно, зменшить виробничі потужності багатьох держав. Автор йде від зворотного: не так брак робочих рук, як відсутність споживання товарів спричиняє кризу. Адже молодь витрачає найбільше; якщо її кількість зменшиться, то цілі індустрії збанкрутуютьТут сам факт відходу США від ролі гаранта світової безпеки подається як причина регіоналізації торгівлі. Зайхан наголошує, що світова логістика (80% усіх товарів доставляються морем) існує в такому стані лише завдяки Сполученим Штатам, які після Другої світової війни встановили складну систему політичних союзів, де взяли на себе питання безпеки морської торгівлі. Відхід Вашингтона від ролі «поліцейського» залишає захист морських шляхів суверенним правом окремих морських державГоловним прогнозом автора є крах світової економіки та значне скорочення населення. Зокрема, для Китаю автор передбачає загибель 50% його громадян через перенавантаження пенсійної системи та низьку народжуваністьДругим, не менш значущим пунктом є смерть глобальної торгівлі та її заміна регіоналізацією. Світові ланцюги постачання будуть змушені змінитися через нову геополітичну ситуаціюУ передмові до українського видання автор наводить російську агресію як приклад зіткнення геополітичних інтересів Заходу і РФ у питаннях економіки, демографії та логістикиЗайхан звертається до читачів, ніби підсумовуючи: Україна першою зіткнулася з крахом світового порядку і перебуває на самому вістрі його змін, тоді як західна спільнота ці проблеми воліє ігнорувати🍷 UnRealpolitik
🇺🇸🇮🇷США та Іран наблизилися до рамкової угоди щодо завершення війни — Axios Адміністрація Дональда Трампа вважає, що наблизилася до укладення з Іраном меморандуму про взаєморозуміння, який має припинити війну та створити основу для подальших переговорів щодо ядерної програми. За даними джерел, документ складається з 14 пунктів, а відповідь Тегерана на ключові положення очікується протягом найближчих 48 годин.Проєкт угоди передбачає оголошення завершення війни та запуск 30-денного переговорного процесу щодо відкриття Ормузької протоки, обмеження іранської ядерної програми та поступового скасування американських санкцій. Переговори можуть пройти в Ісламабаді або Женеві. У цей період Іран має поступово зняти обмеження на судноплавство в протоці, а США — послабити військово-морську блокаду.Одним із головних пунктів є мораторій на збагачення урану. За інформацією джерел, США наполягають на терміні до 20 років, Іран пропонував 5 років, а компромісним варіантом зараз вважають 12–15 років. Після завершення мораторію Тегеран зможе збагачувати уран до рівня 3,67%. Вашингтон також домагається механізму автоматичного продовження мораторію в разі порушень з боку Ірану.Документ також передбачає зобов’язання Ірану не розробляти ядерну зброю, не проводити діяльність із мілітаризації ядерної програми та не використовувати підземні ядерні об’єкти. Окремо обговорюється посилений режим інспекцій, включно з раптовими перевірками МАГАТЕ. За даними джерел, Іран може погодитися вивезти зі країни запаси високозбагаченого урану — один із варіантів передбачає передачу матеріалів США.У відповідь США готові поступово скасувати санкції та розморозити мільярди доларів іранських активів. Водночас у Вашингтоні визнають, що всередині іранського керівництва немає єдності щодо угоди, а частина американських чиновників сумнівається, що навіть попередній документ буде підписаний. Держсекретар Марко Рубіо заявив, що сторони поки не мають фінальної угоди, але працюють над «дипломатичним рішенням».✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини
Рубіо: Операція "Епічна лють" завершенаРепортер: якщо бойові дії відновляться, оскільки ви сказали, що операція «Епічна лють» завершена. Президент також сказав, що США зітруть їх з лиця землі, якщо вони спробують напасти на американські кораблі. Отже, якщо бойові дії відновляться, чи хочете ви сказати, що вони відновляться в межах "проєкту Свобода"? І я запитую це у зв’язку із Законом про військові повноваженняМарко Рубіо: Операція «Епічна лють» завершена. Ми досягли цілей цієї операції. Я не збираюся... знаєте, ми не прагнемо того, щоб виникла ще одна подібна ситуація. Ми віддаємо перевагу шляху миру.Президент зараз дуже прагне досягнення цієї угоди. Він хоче сісти за стіл прямих переговорів, підготувати детальний меморандум щодо всіх ключових питань та відкрити протоку для повної нормалізації життя. Він хоче, щоб це обговорювалося через канали Віткоффа і Джареда — той самий шлях, який ми всі підтримували. Саме це він вважає найкращим варіантом для нас.На даний момент Іран обрав інший шлях, тому Сполучені Штати змушені діяти, адже ми єдина країна, здатна розблокувати стратегічну Ормузьку протоку та врятувати людей, які опинилися там у пастці, чим ми зараз активно займаємося.Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase
Час для іншого НАТО. Має швидко постати альянс нового типу. Головне з колонки Іво Даалдера:Чи можна врятувати НАТО? Так. Але це буде вже не тим НАТО, до якого ми звикли за останні 77 років. Щоб витримати шквал американської критики, має постати, і то швидко, альянс нового типу.Для Трампа війна з Іраном була випробуванням для НАТО, і Альянс це випробування провалив. "Ми це запам'ятаємо, – сказав він, наполягаючи, – ми побіжимо їх рятувати, а вони ніколи не прийдуть рятувати нас". А коли його запитали на початку цього місяця, чи розглядає він можливість виходу з Альянсу, він відповів, що це питання "вже навіть не обговорюється".До того ж навіть без формального виходу у Трампа є чимало способів підірвати НАТО зсередини.По-перше, його численні негативні висловлювання, серед них хибні звинувачення, ніби союзники по НАТО ніколи не прийдуть Америці на допомогу, уже самі собою ставлять під сумнів його прихильність до колективної оборони.Окрім того, він може наказати скоротити чисельність військ і спроможностей, розгорнутих у Європі, вивести американських військових із командної структури НАТО, і відмовитися брати участь у нарадах НАТО, що фактично заблокує будь-які рішення, які потребують консенсусу союзників.Що ж до Статті 5, яка проголошує, що союзники розглядатимуть збройний напад на одного з них "як збройний напад на всіх", – у цій же статті чітко сказано: кожен союзник сам "вживає таких заходів, які вважатиме за потрібне". Інакше кажучи, способів розхитати НАТО або принаймні послабити зобов'язання США щодо колективної оборони – існує чимало. Ось реальність, віч-на-віч з якою опинилися союзники Америки.Це означає, що тепер у союзників є чіткий набір варіантів. По-перше, можна спробувати "пересидіти" Трампа, сподіваючись, що наступний президент відновить лідерство США в НАТО та їхню відданість Альянсу. Під час його першого терміну це спрацювало, але чи спрацює знову – невідомо. Щось фундаментальне зламалося, і європейська довіра до Америки – частина цього розламу.Другий варіант – обрати самостійність і вибудувати справді європейську оборонну та стримувальну архітектуру поза НАТО, аби забезпечити стратегічну незалежність від США. Але це буде марна справа. Жодна вже наявна чи нова суто європейська структура не матиме оперативного, логістичного та інституційного ноу-хау, потрібного для організації колективної оборони.Залишається третій варіант: НАТО – Альянс, що з 1950 року скеровував європейську колективну оборону, але, як я вже казав, зовсім інше НАТО.Альянс, що формувався впродовж останніх 75 років, не просто очолюваний Сполученими Штатами – він зосереджений навколо США. Американський військовий, розвідувальний і дипломатичний внесок – це той скелет, що тримає тіло Альянсу прямо й у готовності до дії.Замінити це американське ядро буде непросто. Але й не неможливо.Європа й Канада разом мають достатньо ресурсів, військового досвіду, виробничих потужностей, технічної бази і дедалі більшу політичну рішучість, щоб посісти центральне місце в Альянсі замість США.Країни НАТО зобов'язалися наростити оборонні видатки до рівнів, близьких до часів холодної війни. Вони запроваджують різні форми призову, щоб збільшити чисельність військ, і нарощують оборонне виробництво темпами, яких не бачили вже чотири десятиліття. Хоча в інноваціях і технологіях вони відстають від США, цю відстань вони надолужують, зокрема завдяки спільним розробкам з українськими компаніями, які за темпами оборонних інновацій і виробництва випереджають увесь світ.Європейці також взялися за спільні проєкти – поза межами НАТО, але такі, що його доповнюють. Що зараз потрібно союзникам по НАТО, то це час, щоб перетворити свою рішучість і ресурси на реальні військові спроможності. Проблема в тому, що такий час вимірюється роками – можливо, п'ятьма й більше, а не місяцями. Більш європейське НАТО давно назріло. Прикро, що для цієї трансформації знадобився перший в історії антинатівський президент США. Але зрештою і Європа, і саме НАТО від цього лише виграють.
Глобальне енергетичне протистояння: США проти КитаюТривала геополітична напруженість, зокрема конфлікти на Близькому Сході та загрози судноплавству в Ормузькій протоці, змушує світові енергетичні ринки перебувати у стані тривалої нестабільності. Високі ціни на пальне, що стали наслідком цих процесів, можуть суттєво прискорити глобальний перехід до відновлюваних джерел енергії. У центрі цих змін постає стратегічне суперництво між Сполученими Штатами та Китаєм за право формувати майбутню енергетичну систему світу. Це боротьба двох різних підходів: опори на традиційне викопне паливо проти повної електрифікації та екологічно чистої енергії.Сполучені Штати, особливо за політики Дональда Трампа, активно впроваджують стратегію енергетичного домінування. Завдяки сланцевій революції країна стала світовим лідером у видобутку нафти й газу, перетворивши енергоресурси на потужний інструмент геополітики. Американська стратегія передбачає використання експорту палива в торгових переговорах та укладання довгострокових контрактів, щоб закріпити залежність партнерів від викопних ресурсів.На противагу цьому Китай робить ставку на декарбонізацію та інвестиції в технології майбутнього. Вже зараз КНР домінує у ланцюгах постачання «чистої» енергії, контролюючи близько вісімдесяти відсотків виробництва сонячних панелей та понад дві третини ринку електромобілів і вітрових турбін. У 2025 році сектор зелених технологій став ключовим двигуном китайської економіки, забезпечивши понад третину зростання її ВВП.Попри лідерство в екологічних інноваціях, Китай все ще сильно залежить від вугілля, яке забезпечує шістдесят відсотків його енергоспоживання, а також залишається залежним від імпорту нафти й газу. Проте експерти вважають, що довгостроковий глобальний тренд сприяє саме відновлюваній енергетиці. Хоча перехід ще не завершений і супроводжується боротьбою, майбутня електрифікована система, найімовірніше, розвиватиметься під лідерством Китаю.
ГЕТЬМАН ТА АТОМ26 квітня поєднались дві дати – роковини смерті Його Світлості Ясновельможного Пана Гетьмана і Чорнобильська катастрофа.Не буває нічого випадкового в цьому світі. Павло Скоропадський, згідно зі свідченням найвідомішого гетьманського історика Дорошенко, був не просто проголошений гетьманом, але помазаний на гетьманство керівництвом православної церкви. Він був носієм влади божественної в самому прямому сенсі.Можливо жахлива катастрофа була обумовлена тим, що Україна була позбавлена не тільки державності, але й помазанного монарха?З іншого боку, Чорнобильська катастрофа стала однією з причин розпаду СРСР.Можливо, це та страшна ціна, яку ми вимушені заплатити за свободу через те, що не підтримали Богом даного і благословенного гетьмана в 1918 році?І ще...Проблема ядерної міці та України має третій вимір. Вимір ядерної зброї в українських руках.Ядерний Меч – річ страшна, але володіння ним – ознака повноцінної державності, так само як і великодержавна зовнішня політика, так само як і суверен – носій божественного мандата влади, потенційний імператор.Питань більше ніж відповідей, але ми повинні знайти правду. Благословення Золотоверхого Києва, Нового Ієрусаліма – це не привілей, а відповідальність.І коли ми знайдемо відповіді, ми матимемо і ядерну зброю, і власну династію, і власну імперію.Натхненно творчістю журналу «Гетьманат» та студії «Гетьманські Пензлі»
Останні 40 років емірат Катар вибудовував "особливі" стосунки з Іраном.Цей альянс був противагою колишньому сюзерену – Саудівській Аравії та її впливу на Близькому Сході. Мільярди газових доларів дозволяли катарцям мріяти про велику геополітичну гру.Катарці слугували одночасно і гаманцем, і інструментом Ірану з розбудови його "осі спротиву" в регіоні.У 2010 році обидві країни підписали безпекову угоду і проводили спільні військові навчання. Також був укладений пакт про кооперацію щодо внутрішньої безпеки обох країн.У 2012 році на знак дружби катарський емір аль-Тані за 57 мільйонів доларів викупив кілька десятків вояків іранського КВІР, які потрапили в полон до сирійських опозиційних формувань.Катар перехопив у саудитів фінансування різних радикальних угруповань на кшталт ХАМАСу, "Братів-мусульман", "Аль-Каїди" та інших.Катарська "Аль-Джазіра" активно підтримувала "арабську весну", яка скидала старі режими і приводила до влади радикальні релігійні партії.Катар завжди виступав безпечним дипломатичним майданчиком для Ірану і його сателітів. За свою деструктивну діяльність і дружбу з іранцями у 2017 році Катар отримав блокаду від саудитів та інших арабських країн Затоки.Однак із початком війни Ізраїлю і США проти Ірану катарців не врятували ані "особливі відносини", ані багаторічні грошові вливання.Іранські дрони і ракети завдали збитків газовій інфраструктурі свого близького союзника, виводячи з ладу індустріальні парки, порти і блокуючи торгівлю Ормузькою протокою.Головне газове родовище емірату в Рас-Лаффан було атаковане дронами і ракетами. 17% терміналів зі зберігання скрапленого газу було пошкоджено, і на їх відновлення знадобиться 3-5 років і велика кількість грошей.Катар вже заарештував "агентурну сітку", пов’язану з КВІР, а також оголосив персонами нон ґрата два десятки іранських дипломатів.Але найкумедніше те, що радикальні рухи, які фінансував сам Катар, тепер стали на бік Ірану і активно критикують владу в Досі за те, що вона "прогнулася" під США та Ізраїль.Шейхи в Катарі отримували надприбутки від продажу газу і мріяли зайняти своє місце в світі, пограти у велику геополітику, не перебираючи ані ідеологіями, ані методами, ані союзниками.Але правда у тому, що можна підписувати безліч угод і прислуговуватися різними способами, однак геополітичні хижаки бачать у таких державах лише майбутню здобич і інструмент, якими можна пожертвувати, коли прийде час.На жаль, цей урок досі не вивчений не тільки на Близькому Сході, але й у Європі, де очільник однієї всім відомої держави готовий бути зручною "мишею" для руйнування власного регіону геополітичними супротивниками.Ну а інший урок – про те, що всередині «вісі зла» теж настане момент, коли вони будуть з’ясовувати між собою, хто кому миша, а хто кіт. Таке не раз бувало в історії.Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase
🇭🇺🇷🇺Угорщина та Росія уклали 12-пунктний план щодо зміцнення відносин — PoliticoУряд Угорщини уклав із Росією 12-пунктний план розширення співпраці у сферах економіки, енергетики, торгівлі та культури. Документ був підписаний у грудні 2025 року міністром закордонних справ Петером Сіярто та міністром охорони здоров’я Росії Михайлом Мурашком під час зустрічі в Москві.Угода передбачає координацію в широкому колі секторів, включаючи нафту, газ, ядерне паливо, промисловість, сільське господарство та будівництво. Окремо йдеться про запуск нових проєктів у сфері електроенергетики та водню, а також про спробу відновити двосторонню торгівлю, яка скоротилася через санкції ЄС після початку війни проти України.Документ також включає гуманітарну складову: сторони домовилися про розширення освітніх обмінів, зокрема шляхом залучення російських викладачів для викладання мови, взаємного визнання дипломів та розвитку програм для студентів. Передбачено також співпрацю у сфері культури і спорту, включаючи підготовку спільного плану дій на 2026–2027 роки.Співпраця координується в межах міжурядової комісії з економічного співробітництва, яка функціонує з 2005 року і провела свою 16-ту зустріч у грудні 2025 року. Попри це, в документах зазначено, що така взаємодія не повинна суперечити зобов’язанням Угорщини як члена Європейського Союзу.✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини
Вже є нова польська стратегія зовнішньої політики на 2026-2030 роки. Це довгий і детальний документ, тож лише кілька найважливіших моментів:▪️ уже на самому початку серед пріоритетів польської зовнішньої політики з'являється співпраця з Україною у сфері безпеки та оборони▪️ як ключовий виклик у сфері безпеки визначено міжнародну підтримку Збройних сил України▪️ східний напрям зовнішньої політики згадується першим у межах регіональної співпраці, що чітко показує, де лежать польські пріоритети▪️ стратегія прямо вказує, що Польща підтримує членство України в ЄС, проте Україна має виконати критерії членства, а переговорний процес має враховувати польські інтереси.Звісно, закликаю ознайомитися з усім документом, він детально показує, як Польща бачить нинішню міжнародну ситуацію і як відповідно розставляє свої пріоритети:https://www.gov.pl/web/dyplomacja/strategia-polskiej-polityki-zagranicznej-na-lata-2026--2030Головний висновок для України? Польська зовнішня політика буде концентруватися передусім на питаннях безпеки, і саме тут відкривається простір для тісної двосторонньої співпраці - політичної, військової та промислової.
TGLIST.COM.UA
