Сьогодні в моєму календарі - День «клаптик до клаптика».

Чим більше втоми та тривоги, тим частіше наше сприйняття світу може ставати клаптиковим: клаптик уваги, клаптик відчуття тіла, клаптик стосунків, клаптик думок, клаптик дій…

І самі наші стосунки і уявлення про світ можуть ставати набором роз’єднаних клаптиків. І ми самі можемо почуватися такими окремими клаптиками.

Сьогодні день, коли ми спробуємо помічати й відновлювати відчуття цілісності.
Час від часу зупинятися й питати себе: про що я думаю, що я відчуваю, чого хоче моє тіло, хто поруч зі мною, який мій наступний крок?

І можемо уявляти, як усі, хто зараз із нами в контакті, усі, хто нам дорогий, додають свій клаптик до спільного візерунка наших стосунків.

А може, і ми самі додаємо свої клаптики до візерунків життя інших людей. Ми теж можемо бути частиною їхнього візерунка. Іноді навіть не знаючи про це.

І кожен і кожна з нас, хто зараз читає цей текст, теж долучає свій клаптик уваги й підтримки до нашого спільного простору.
Ми не завжди можемо швидко зібрати всі клаптики, але можемо почати помічати зв’язки між ними.

Сьогодні день таких зв’язків.

Доброго безпечного дня ❤️
#натхнення
@stijkist Світлана Ройз