Стендап Сьогодні

GTD: розібратися з поточними справами, а не набрати новихОсь хиба, яку я в себе знайшов. Я не раз писав про наслідки, але нарешті вдалося вхопити першопричину.Отже: в систему #GTD (та й в будь-який інший самоменеджмент) можна запхати дві категорії задач. Дійсні та бажані.Дійсні — це ті, які в тебе є без усякого самоменеджменту. Та ти їх зробиш так чи інакше, бо вони ну дійсно потрібні. Я зараз не про рутину — то інше. А про неординарні життєві справи, які все одно робиш. Будь-яка людина замінить бойлер, підготує звіт, забронює готель для майбутньої подорожі без схем обробки вхідних та інших ритуалів.Та бажані задачі — їх ми хочемо, але не робимо... на що класично кажемо "бо часу не вистачає". Та я не про шалені мрії (переїхати жити у гори та відкрити там ресторан), а про близькі справи. Може це те, чим ти збираєшся зайнятися, як тільки "буде час" (у відпустці, разом з десятьма іншими планами). Чи певні обовʼязки, які трохи почекають (поки півник не підкрадеться та не клюне — тоді задача переходить в категорію гарячих та "дійсних".)Моя хиба в тому, що я дивився на GTD як на засіб досягнути саме бажаних задач. А не тільки дійсних. Власне, дійсні "і так робляться", тому я не завжди звертав на них достатньо уваги.Головна проблема з цим така, що бажані задачі — категорія не обмежена. Тож список проєктів розростається. Зʼявляється потреба розрізняти більш та менш важливі. Бо часу на все не вистачить, тож як впоратися? Та чому ж в GTD не те що не заклали пріоритети, а відверто від них відмовилися?Для мене тут важливо було зрозуміти, що мій список проєктів мусить бути розміром з мене. Та в нього йдуть тільки дійсні задачі. Тоді їх не фізично буде більше, ніж я можу зробити. Якщо ставитися чесно, звісно. Тоді й чистити список простіше: не торкнувся задачі за тиждень — то й не така вона й потрібна, значить. То й пріоритетів з таким списком не потрібно — належність до нього вже найвищий пріоритет.Тобто на GTD краще дивитися як на засіб робити дійсні задачі з меншим стресом, без відкладань та зайвого обмірковування. А потім, в міру того як зросте продуктивність, додавати щось бажане, яке зʼявиться, бо я вже маю на це змогу, а не лише бажання.👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee

Аудіо у фоні це ще складнішеОтже, на минулому пості мої пригоди з базовими потребами застосунку не закінчилися.Помітив, що у фоні застосунок грає музику недовго, та зупиняється. А складно не помітити — бо я відразу почав використовувати його для власних тренувань. В застосунку є можливість зациклити певну частину пісні, що мені дуже спрощує життя. Тож вмикаю пісню, вмикаю камеру та практикую... от тільки недовго.Отже, промучився трохи, та почав спостерігати. Заміряв, що застосунок виживає у фоні рівно одну хвилину. Це завело мене на стежку хибних гіпотез, які починалися із "є певний період, який iOS дозволяє тримати застосунок у фоні".Вирішив, що то мій застосунок недостатньо зрозуміло пояснює iOS, що він є програвачем музики та потребує тривалого існування у фоні. Нацькував на цю тему Cursor, він вже і так, і сяк пробує — а результат однаковий — хвилина і кінець.(До речі: що LLM вміє робити дійсно потужно — так це читати та навіть змінювати код залежностей. Я сам майже ніколи так не робив, бо було складно та ризиковано. А LLM ставить patch-package та успішно патчить навіть код на Swift.)Прориву ми досягли, коли нарешті здогадалися додати вичерпне журналювання. Причому відразу! З першої же ж спроби.(Тут теж LLM здатна прорватися туди, де я не знаюся: пояснила, де читати журнали застосунку з iPhone та власне потім сама ці журнали й проаналізувала.)І що знайшли? Та досить очевидну в ретроспективі річ. Застосунок споживав надто багато CPU. Виявляється, в iOS є правило: якщо застосунок у фоні споживає понад 80% CPU, його зупиняють.Мій застосунок безтурботно ганяв анімацію React Native Animation - яка й керувала відтворенням аудіо. Зокрема, в режимі зациклювання я додав fade in/out - от він і був головною причиною.Поки що вистачило зупиняти анімацію та трохи збільшити інтервал зміни гучності. Але також дізнався, що є готові API для автоматичного fade in/out - це було б ідеально.Загалом бачу що в майбутньому треба весь рушій аудіо переписати на нативний, щоб React Native туди не лазив аж зовсім. Втім, для MVP піде й так.Яка тут мораль: та класична. Спочатку зрозумій, у чому проблема, та доведи це, а потім вже починай виправляти. Це залишається правдою з LLM чи без.👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee

Аудіо — дуже складно, насправдіСьогодні пост не про LLM! Я теж радий.Я тут роблю застосунок для розбору пісень для танців. Кілька місяців тому зробив онлайн варіант, але зараз переробляю у вигляді мобільного застосунку. Традиційно, 80% зусиль пішло на аспект, який здавався мені тривіальною базою, яка сама по собі нікому й не потрібна.Отже, в серці застосунку лежить те, що інтерфейс рухається в такт пісні. Насамперед рахує удари — як метроном. Для того ми визначаємо BPM - удари на хвилину, привʼязуємо перший удар, і потім в момент часу T нескладна математика каже нам, що грає удар N вісімки M, ну з цим проблем ніяких.Але виявилося несподівано складно відтворити це в інтерфейсі. Здавалося б, будь-який програвач таке вміє. Не зовсім. Біт на екрані розповзався від звуків пісні. Я довгий час думав, що то в мене нема хисту визначити BPM та оскільки помітити десинхронізацію треба на око (та вухо), це було дуже важко підтвердити. Але без нормальної привʼязки до аудіо решту функцій можна було не будувати.Першим чином я думав, що гальмує React Native? (Ну бо це те, з чим знайомий.) Трішечки такого ефекту було, але насправді біт в пісні це близько 500 мс, та ніякий RN настільки не гальмує. Звісно, оптимізувати було що, бо екран пісні, як бачите, жирний та весь його перемальовувати не гарно. Тут нічого особливого.Друге — затримка аудіовиходу. Така затримка є, особливо якщо програвати через Bluetooth вона сягає 200 мс та більше... Але то теж навіть не один удар. Втім, дізнався, що принаймні в iOS є вбудована можливість дізнатися тривалість затримки поточного виходу. (Та звісно — в кожного виходу власна затримка.) Що й потрібно для того, щоб відповідно затримувати оновлення інтерфейсу. На щастя, це одноразове та автоматичне покращення, та хоч я зробив інтерфейс для редагування цієї затримки, базових налаштувань достатньо.Справжні цікавинки почалися, як закопався у формат файлів. Власне, помітив, що на відміну від моєї замученої піддослідної пісні, інша грає та перемотується без жодних проблем. Між піснями знайшлася важлива технічна різниця. Отже: для точної перемотки потрібне кодування з CBR, тобто сталим бітрейтом, (а не VBR - змінним). Оскільки не бачу сенсу вимагати CBR від користувачів, впровадив перекодування в CBR на вході. Зберігав я у формат AAC.(Змінний бітрейт суттєво ефективніше, я памʼятаю ще як перекодовував власну колекцію MP3, щоб більше влізло в плеєр. Суть його в тому, що простіші місця пісні будуть стиснуті більше.)Перехід до CBR відразу зробив перемотку стабільною. Це був очевидний успіх. Але зʼявилася нова дивна річ: певні місця в пісні завжди перемотувалися неправильно. Ну, наприклад, в той час, як перемотуєш на другий удар, грає ще перший. Причому, тільки після певної перемотки! Якщо грати з початку пісні, такого не було.Тут я дізнався ще один нюанс: файл AAC не "проіндексований", це плаский потік даних. Тому, хоч перемотка і працювала стабільно, але не завжди вона була точною. (А мені, на відміну від типового програвача, потрібна ідеально точна перемотка.) Виявилося, що залишається загортати потік AAC в контейнер M4A. M4A як раз додає індекс, метадані тощо. От ніколи не думав про медіакодеки та медіаконтейнери, а довелося.Та, о щастя, пісні в CBR M4A відтворюються так, як треба! База, про яку ніхто й не подумає, закріплена надійно.👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee

Не сперечайся з LLM - вчи її#ПомічникШІКоли людина робить щось не так, як тобі хотілося б, ти просиш її робити інакше, та людина запамʼятає це на наступний раз. (Ну, як правило.) От з LLM надважливо не запозичити цей підхід та не виправляти LLM, бо ти марнуєш час (та гроші) на покращення тільки поточного результату. В LLM антероградна амнезія, та інший раз вона зробить по-старому.(Звісно, це ламає звички, бо ми ж наче спілкуємося з LLM як з колегою в чаті, привіт - будь ласка - дякую, імена їм вигадуємо. Тому і звертаю увагу. Називай молоток як хочеш, тільки не забивай ним шурупи.)Отже. Коли LLM робить щось не так, як тобі хотілося б, найкраще це повернутися до початку та виправити інструкції. Взагалі тут два варіанти є.Або ми погано поставили задачу. Треба прийняти, що це нормальна ситуація, ставити задачі - складно. Так, інколи можна вийти на правильне рішення продовженням діалогу: згенерували сайт - давай тепер задеплоїмо. А в інших випадках ти вже виправляєш помилки: я хотів окрему табличку, а ти додала стовпчик в ту, що існує.Легше зрозуміти на чомусь побутовому. Якщо ти попросиш в LLM джинси та вона пошиє модні продрані, то вже пізно просити її зашити дірки. З кодом все так само - виправлення коду, що існує, залишає артефакти та зайві ускладнення. Це і без LLM завжди було так - звідки знайома мрія "переписати все з нуля". Проте з LLM переписати з нуля легко - принаймні в межах однієї задачі точно. Та, між іншим, це ще й може бути дешевше за виправлення, бо продовження діалогу здорожчує роботу з LLM - ще одна "нелюдська" особливість.Тож, покращуємо початковий запит - чи план - та починаємо наново.Або LLM не знає про наші загальні вподобання. Я хотів логіку в сервісному шарі, а ти написала все в моделях. Чи я завжди роблю стилі з shadcn/ui. Чи процедурні питання: запускай тести після кожної зміни. Чи по стилю: я полюбляю функції до 20 рядків та винесення літералів у константи.Коли до згенерованого коду зʼявляються такі претензії, ще більше варто не виправляти на ходу, а відкрити SKILL.md та написати, як любиш. Мене особисто така зміна рамки відновлює інтерес до роботи. Замість нескінченних виправлень одних та тих самих дрібних негараздів я розробляю комплект навичок. А це вже моя улюблена аналітична задача: помітити, що не так, узагальнити, знайти рішення. Ще й свої вподобання починаєш краще розуміти.👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee

Код має значення — навіть коли його пише LLM#ПомічникШІТа звісно ж, питання було риторичним. Тільки чому? Не тому же ж, що нам за нього платять, та страшно, що буде, коли LLM здатна видавати тисячі рядків коду на будь-яку примху. (Втім, сподіваюся, тобі насправді платять не за код, а за розуміння. Але про те не сьогодні.)Отже, код. Поки ми працюємо з чистого аркуша та задача "щоб працювало", дійсно, будь-який зміст коду нас влаштовує. Та це потужне місце для використання LLM! Знаєш, багато задач вкладаються саме в одноразову генерацію коду. Від команд та скриптів до цілих утиліт.Я от тільки вчора згенерував з телеграм-каналу інформаційний сайт. За пів години. Код взагалі не бачив. Причому тут два шари згенерованого коду: спочатку скрипти для збору та впорядкування змісту, а потім вже власне сам сайт. Оце для мене чудовий — чарівний навіть — результат LLM.Проте як тільки ми закриємо сеанс LLM, код стає джерелом істини. Ваш найдетальніший план не містить всіх подробиць. Код є остаточною специфікацією всіх подробиць реалізації. Всіх функцій, розгалужень, змінних та констант. Так саме як і люди, LLM читає код, щоб зрозуміти, що ж він робить. Та так саме LLM потрібно, щоб код був зрозумілим.Тільки LLM зовсім не зорієнтовані на генерацію зрозумілого коду. Це за досвідом. Ну тобто я не кажу, що вони завжди пишуть поганий код — навпаки, здебільшого цілком прийнятний. Але задачі писати якісний код в LLM немає. Що можна помітити, коли щось йде не за її планом. Ось тоді починаються зміни характеру "тут підправимо, там посунемо", а зовсім не про помірковані зміни.Бо LLM більше "грає в хорошого розробника", це буквально, що воно робить, бо це ж семантична папуга, розумієте? Вона не знає, як правильно, в неї немає сенсу смаку.Тому у сталих, не одноразових проєктах я завжди читаю код, згенерований LLM. Та зазвичай вношу виправлення. Нудні виправлення, як-от "чому ця умова така довга" та "як ми можемо робити менше повторень" та "не насипай 100 рядків в цей модуль, зроби окремий". Без цього я просто не можу підписувати продукт LLM власним іменем.Я не вірю, в широкому сенсі, що можна обмежити власну увагу планами та специфікаціями та залишити шар коду суто для ШІ. Не виключаю, що певним чином можна переконати LLM писати гарний код, але для цього потрібно принаймні її для того інструктувати. Та якщо у тебе виходить, напиши, будь ласка, i am trapped in an LLM prompt please send help.👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee

Чи має значення код, коли його пише LLM?#Помічник ШІЗнаєте трикутник "дешево, швидко, якісно: обери два"?Я спостерігаю, що із використанням LLM вершина "швидко" роздулася безмежно та затьмила дві інші. Та ні, гірше, бо "дешево" ж теж стало так, як ніколи - які б ті токени не були дорогі, але праця розробника завжди ще дорожча.От і виходить, що ми колективно обрали "дуже дешево" та "дуже швидко"... та пояснили собі, що на "якісно" можна не дивитися. Або, наприклад, що "воно працює" - це показник якості. Пʼять років тому теж траплялося, що "ось зробив за ніч величезну фічу, все працює... в код не дивись". Я знаю людей, які здатні за вихідні переписати проєкт на іншу мову. Та й сам таке робив.Але. Ніхто такі зміни не брав в продукт на віру! Яким би визнаним та досвідченим інженером ти не був, нормальна практика була почитати той код, та якщо він виявився погано структурованим та незрозумілим - попросити доробити, впорядкувати, і таке інше.До речі. Раніше взагалі тільки круті інженери могли видавати код, що працює, з такою швидкістю. Тому, гадаю, раз LLM пише код ну настільки швидко, ми опиняємося під впливом гало-ефекту та високо ставимося до її розуміння теж. Втім, за досвідом, результат більше нагадує зграю мало оплачуваних, зате завзятих кодерів з прямим підключенням до Stack Overflow.(От вам щеплення від гало-ефекту - ставтеся до агента не як до rockstar 100x developer, а як до найманої команди фрілансерів з біржі. Бо воно, бляха, так і є, якщо подумати.)👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee

LLM для дослідженняВ моїй роботі найбільше користі від LLM навіть не в написанні коду, а в дослідженні та операціях.Ну тобто код воно генерує — проте тут зміни кількісні, не якісні. Ну швидше генерує, ніж я пишу. Ну можна через це згенерувати більше коду, як всі ми знаємо. Але в цілому, цінність коду відʼємна, та впровадження LLM ніяк це не змінило.Зате із дослідженням... Якщо дати агенту достатньо інструментів - CLI, API, MCP - байдуже — то він настільки вправно збирає дані та аналізує, як я по-людськи ніколи не зможу.Наприклад, я не зможу витягнути з CloudWatch метрики різної роздільної здатності, за різні проміжки, зробити кореляцію та видати табличку. Точно не за розумний час!Я не зможу формулювати запити до OpenSearch, включаючи до адміністративних джерел, так швидко, щоб зводити результати з різних серверів у відповідь до одного запитання.Я не зможу прочитати купу логів та знайти в них визначні місця — особливо коли я ще й не знаю, що саме шукаю, та в яких логах до яких сервісів. (Теж, може й зможу, якщо мені дати день тільки на це, та я не вигорю ментально від такого навантаження.)А потім, все це зібрати до купи, скорелювати, підсвітити важливі місця, ще й зробити звіт відразу. В межах робочого дня.Звісно, агент не розуміє всіх подробиць та нюансів, але на то є я та є діалог. Я направляю дослідження, а агент робить. І так я отримую доступ до стількох джерел інформації, які до LLM й уявити не міг.👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee

Приготування їжі наперед🌮 Я сину щоранку на сніданок роблю кесаділью в паніні-пресі. Та от, нарешті спало на думку, що цей рецепт можна легко робити наперед: заморожувати вже складені кесадільї, щоб залишилося тільки розігріти та підсмажити.Отже, що я дізнався.Коли готуєш страву "пакетом", наперед, то можна вкласти в приготування значно більше нюансів. Щодня я клав сирий перець — тут можна його протушкувати. Додати спецій (дізнався, що сушений часник + копчена паприка це чисто ароматизатор ковбаси!) Можна покласти щось особливе, таке що кожний день возитися не будеш.Звісно, також воно й швидше виходить. Хоча поки готуєш, так не виглядає! Бо замість звичних двох кесаділь доводиться готувати всі десять. Але то лише перше враження.Тепер приготувати сніданок — це дістати кесаділью з морозилки, покласти в холодний прес, увімкнути та... піти займатися власними справами. Вона спочатку повільно розігріється, а потім там же ж і підсмажиться.Отут дуже відчуваю, як багато часу звільнилося. Справжня якісна зміна життя!І зовсім для мене неочевидний приємний бонус: пакетне приготування значить пакетна підготовка та пакетне прибирання. Про ці етапи я мало думав, але ж дивись скільки часу економить: діставати інгредієнти щоранку вже не треба. Працювати руками — не треба. Посуд мити — теж не треба!А до того ще й не стає проблеми, що раптом в четвер якогось з інгредієнтів немає та потрібно щось терміново вигадувати на заміну.Отже... Якщо в тебе є улюблений рецепт приготування наперед — поділись, будь ласка. А якщо ні - раджу теж спробувати.👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee

Як не бути рабом ШІ#ПомічникШІКоли я починав користуватися Курсором, в оточенні агенту не запускався Ruby. Тому кожний тест чи іншу команду я власноруч запускав в терміналі, а потім копіював в чат. (Ну, ще раніше я ще й команди сам писав та обирав, що саме скопіювати.)Звісно, потім я це полагодив. Проте, оскільки я остерігався дозволити агенту запускати все підряд, то сидів та погоджував кожний rspec. А ще нагадував агентам проганяти rubocop - зазвичай вже після того, як на CI впало.В такому режимі роботи виходить, що агент робить все цікаве, а на мене залишається брудна робота.Причому що більше використовуєш агентів, то це відчуття підсилюється. Проводити дні за запуском тестів — дико вимотує.Щоб такого уникнути, вдався до кількох мір. Ні, я досі не збираюся дозволяти агентам повну свободу. Натомість опановую allowlist. Це перелік команд, які дозволено запускати автоматично, без погодження. Цікаво, що allowlist містить префікси кожної команди, тож можна туди додати комбінації на кшталт bundle exec rspec.В allowlist критично важливо запхати всі команди, які не потребують справжнього рішення з мого боку. От, якщо будемо видаляти базу в продакшні — тут я краще подивлюся. А тести, лінтер, дрібні команди збірки та організації по типу git - усі роблю дозволеними.(До речі, саме Ruby в мене не працює в sandbox, бо доступу до зовнішніх файлів. Тож це не вихід)Як виявилося, в Cursor цей allowlist сидить в базі SQLite, тож його не так легко відредагувати напряму. А хотілося саме напряму, тому навайбкодив скрипт, який переганяє allowlist з простого текстового переліку в налаштування.Та друга важлива міра — доповнювати скіли інструкціями про те, що повинно відбуватися завжди. Так я навчив Cursor проганяти й rspec, і rubocop для кожної зміни. Дехто хапає готові кілометрові скіли — мені вистачає прицільно описувати те, що потрібно саме мені.І останнє тепер — увімкнути сповіщення від Cursor. Може, в когось завжди увімкнені всі сповіщення — а я до нових джерел відношуся максимально скептично та майже нічого не вмикаю.Втім тут той виняток, коли сповіщення спрощують життя — так саме, як і з довгим запуском тестів.Тепер я можу залишати Cursor на довгі проміжки часу та отримувати вагомі результати. (Звісно, це після фази планування — про яку теж можна окремо.)👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee

ШІ-вигоряння#ПомічникШІЯк почав використовувати агентів постійно, то в певний момент опинився в неприємному стані. Наче і працював весь тиждень, наче було продуктивно, але обʼєктивного просування по задачах не бачив.Зʼясував, що перша причина в розпиленні зусиль. Широко відомий факт, що повільна збірка змусить інженерів відвертатися та втрачати контекст тут множиться на інший — агент дозволяє почати щось нове з мінімумом зусиль. Виходить, поки агент для однієї задачі думає, я можу почати іншу... Ну навіть не робити, а планувати чи досліджувати. А потім — третю... А як не в одному проєкті — то в кількох...Таким чином швидко приходить стан, де я вже не памʼятаю, чим займався. Бо увага розсіяна! Та замість впевненого прогресу однієї задачі отримую трішки змін там, відкритий ПР тут, незавершений план ще десь — та головне, що потім навіть зібрати до купи всі початі задачі стає складно, не те що довести до кінця.Отже, що я придумав з цим робити. Чітко визначати для себе задачі, над якими сьогодні працюю, та доводити їх до кінця, перш ніж починати нові. Якщо доводиться чекати на агента — краще я в цей час перевірю повідомлення, зроблю кави чи розімнуся.Це веде до наступного пункту. Критично важливо дозволити агенту достатньо операцій, щоб він міг завершувати вагому частину роботи без втручання. Ну як мінімум — це запускати тести! Але про це я ще окремо напишу.👑 Patreon ︙ ☕ BuyMeACoffee