9 вересня 1917Убиті генерал Жданович і його дружина.Внизу спуску Панянки зліва є садиба, схожа на великий дачний будинок. Тут деякий час жив наш знайомий (мій товариш по гімназії) — товариш прокурора Полтавського окружного суду Конрад Конрадович Струве, згодом будинок був куплений генералом Конрадом Никитичем Ждановичем.Мені, як лікарю, доводилося бувати у них, оскільки його дружина Ольга Михайлівна досить часто хворіла: у неї була хвороба серця, і при захворюваннях із високою або тривалою температурою — з цим треба було рахуватися. Це були дуже приємні люди в приватному житті; про нього всі говорили, що це був дуже суворий начальник. З ними жила їхня дочка Надія, учителька. Люди вони були заможні, і на цій садибі він звів великий кам’яний двоповерховий будинок. Він був великим любителем ажурного випилювання, яким були прикрашені всі кімнати, як і вишивками його дружини.9 вересня і чоловік, і дружина були вбиті: він — смертельно поранений і задушений, вона — вбита пострілом у голову. Мене викликали до них у дім, і я бачив жахливу картину залитих кров’ю убитих — у тому вигляді, як їх залишили вбивці. Очевидно, у них стріляли з револьверів.За словами дочки, Надії, напередодні вбивства до них з’явився якийсь робітник-монтер для перевірки електропроводки, яка виявилася перерізаною як від освітлення, так і від дзвінків. Мета вбивства — грабунок. Перед цим він продав будинки, і вбивці розраховували захопити отримані Ждановичем гроші. Але їх у домі не було.Ось така доля: боялися смерті від хвороби серця, а довелося померти від кулі, що прострелила голову!..