Джерело
Поговоримо про книжки? 📚 | Інакша» Лілія КухарецьНавколо не існувало нічого. Навколо існувало все...
728 Охват/переглядів
2026-10-10 11:06
Повідомлення №3482
🦌 «Інакша» Лілія Кухарець
Навколо не існувало нічого. Навколо існувало все. І коли те нічого й усе необачно злилися, що можна було вдіяти?
🌟
Це друга частина дилогії, відгук на першу частину «Звичайна» ось тут.
Ставлю всій дилогії тверду 4 ✨ та щиро вважаю, що історія дуже хороша та варта вашої уваги.
🌟
І все ж... Хотілося востаннє вхопити губами цілунок. Хильнути, як сидр, одним духом й одразу сп'яніти. Водити пальцями по шкірі, з'єднуючи веснянки. Вивчати, яка сьогодні погода в сірих очах. Заплітати неслухняні кучері в коротку кумедну косу. Хотілося жити. Заради Саюліса я дихала ще і ще, хоч кожен ковток повітря шматував зсередини болем.
Легка, чудова, в міру дотепна та романтична історія. Обранець головної героїні тут — тотальний 🚩🚩🚩🚩, тож дуже раджу вам цю книгу на противагу усіляким жорстоким історіям, де хлопці грубі й токсичі.
Книга читається швидко, авторська мова прекрасна. Є пригоди, таємниці, постапокаліптичний світ, дівчина, що шукає своє місце у цьому дивному й жорстокому світі, а ще — хороші, здорові стосунки двох закоханих людей🌟
— Здаєшся таким безтурботним, та насправді — незбагненно глибокий, зі своїми таємницями. Дотепний до сміху, як оці хвилі, що лоскочуть п'яти. Сильний, як підводна течія. І як і в море, у тебе неможливо не закохатися.
— Якщо я море, то ти — берег, — відповів Саюліс, уперто шукаючи мій погляд. — Місце, куди хвиля завжди повертається. Піщана коса, що не дає воді заходити далеко, стримуючи найжахливіші шторми. Прихисток, до якого тягнуться човни моїх думок, хай на яку відстань відпливти.
Післямова авторки виявилася дуже щемкою, адже там пані Лілія поділилася тим, в який темний і важкий для себе період вона написала цю книгу. Авторка вигадала її в першу чергу для того, аби зцілити себе; аби подарувати душевний спокій та хороший настрій. І повірте мені, книга дійсно сприймається саме ось так: немов ковток свіжого й чистого повітря 🌟
Дуже хочу залишити лінк на сайт авторки, раптом хтось захоче її підтримати та познайомитися з творчістю. Дилогія є як у паперовому варіанті, так і в електронному (файл надсилають на пошту) https://zvychajna.pp.ua/books
🌟
З радістю читатиму й наступні книги Лілії Кухарець. Щиро тішуся, що живу в один час із такими талановитими авторами й авторками.
#прочитане
Навколо не існувало нічого. Навколо існувало все. І коли те нічого й усе необачно злилися, що можна було вдіяти?
🌟
Це друга частина дилогії, відгук на першу частину «Звичайна» ось тут.
Ставлю всій дилогії тверду 4 ✨ та щиро вважаю, що історія дуже хороша та варта вашої уваги.
🌟
І все ж... Хотілося востаннє вхопити губами цілунок. Хильнути, як сидр, одним духом й одразу сп'яніти. Водити пальцями по шкірі, з'єднуючи веснянки. Вивчати, яка сьогодні погода в сірих очах. Заплітати неслухняні кучері в коротку кумедну косу. Хотілося жити. Заради Саюліса я дихала ще і ще, хоч кожен ковток повітря шматував зсередини болем.
Легка, чудова, в міру дотепна та романтична історія. Обранець головної героїні тут — тотальний 🚩🚩🚩🚩, тож дуже раджу вам цю книгу на противагу усіляким жорстоким історіям, де хлопці грубі й токсичі.
Книга читається швидко, авторська мова прекрасна. Є пригоди, таємниці, постапокаліптичний світ, дівчина, що шукає своє місце у цьому дивному й жорстокому світі, а ще — хороші, здорові стосунки двох закоханих людей🌟
— Здаєшся таким безтурботним, та насправді — незбагненно глибокий, зі своїми таємницями. Дотепний до сміху, як оці хвилі, що лоскочуть п'яти. Сильний, як підводна течія. І як і в море, у тебе неможливо не закохатися.
— Якщо я море, то ти — берег, — відповів Саюліс, уперто шукаючи мій погляд. — Місце, куди хвиля завжди повертається. Піщана коса, що не дає воді заходити далеко, стримуючи найжахливіші шторми. Прихисток, до якого тягнуться човни моїх думок, хай на яку відстань відпливти.
Післямова авторки виявилася дуже щемкою, адже там пані Лілія поділилася тим, в який темний і важкий для себе період вона написала цю книгу. Авторка вигадала її в першу чергу для того, аби зцілити себе; аби подарувати душевний спокій та хороший настрій. І повірте мені, книга дійсно сприймається саме ось так: немов ковток свіжого й чистого повітря 🌟
Дуже хочу залишити лінк на сайт авторки, раптом хтось захоче її підтримати та познайомитися з творчістю. Дилогія є як у паперовому варіанті, так і в електронному (файл надсилають на пошту) https://zvychajna.pp.ua/books
🌟
З радістю читатиму й наступні книги Лілії Кухарець. Щиро тішуся, що живу в один час із такими талановитими авторами й авторками.
#прочитане