Питаннячко... тільки у мене ця історія викликає якісь тривожні відчуття? 😐Історія про дівчинку, якій 11, і хлопця, якому... 20. Знайшла анотацію в інтернеті: Вона виросла у нього на очах. З дитини стала дівчиною, і саме він зробив її жінкою. У них було лише літо. Одне, друге… Восьме.Його покличуть мрії, а її — дорослість.Чи стане ця історія коханням усього їхнього життя? Або ж залишиться теплим літнім романом, який минув? А ось відгук на книгу з фейсбук-спільноти:...для одинадцятилітньої Вікторії цей час став переломним у її житті. Вона саме приїхала на канікули зі Львова в село до дідуся з бабусею. Але непосидюча дівчинка майже одразу втекла побродити по приліску, що починався за їх хатою. Шукала конвалії, а натрапила на Ніла - двадцятирічного хлопця. І одразу замість привітання виклала йому:" Ви якийсь...негарний."🙂От цікавий спосіб завести знайомство , правда! Але саме цим вона і звернула на себе увагу хлопця. Але сприйняв її Ніл хіба як набридливу дитину, в якої купа питань.Ціле літо дівчинка вмудрялась знаходити хлопця в лісочку, де б він не сховався, щоб помалювати. І не одне літо! Так продовжувалось не рік і не два. Вікторія росла, закохувалась в Ніла . Хлопця теж зачепила за серце, але ж тримав її на відстані- дитина ж!Скільки років продовжувались оці літні зустрічі в лісі? Чим вони ,зрештою, закінчились, адже було стільки перепон і заборон? Читайте самі! Начебто подається, як щось "світле і невинне", але мені прям не по собі від цього малюнку. Начебто розумію, що на обкладинці дівчина явно доросліша за 11, але все одно якось воно все дивно.Фото з інстаграма авторкиУривок з відгуку взяла тут