Довгі роки між мною і пацанами не вщухає одна дискусія. Ткаченко - суворо вважає, що таланту не існує, Заїка - так само, я - навпаки, що є людини, яким "з неба дано", люди, трішки більше брахманом в лобік поціловані. Але. Не талант - змушує людину лишатися годинами після усіх, відтискатися і стрибати, робити повне кардіо - співаючи по колу пісню, аби натренувати дихалку. Не талант - змушує скуповувати книжки, читати їх одна за одною, сторінка за сторінкою - очі свої притупляти об них, зовсім не обовʼязкових для виконання задачі.Не талант - робить тебе присутнім на кожній репетиції, не талант - викликає в залу, не талант - відправляє у пошук до викладачів вокаулу, парикхмакерів, реквізитор...Словом. Я не знаю, яка сила заволоділа Грішею Нікіфоровим, але так, як він сьогодні грав Семенка - так ніхто на сцені "Романтики" нічого ніколи не грав. Не впевнений, що в нього вийде повторити такий успіх, просто тому, що Гріша Нікіфоров - людина, а не дух, але.Я колись сказав це Деменко, "Ось заради таких моментів - й існує твоя професія",сьогодні можу повторити, тільки на носочки треба стати, аби дотягнутися - і йому. І я знаю, що цей текст - жахлива "послуга",бо ви ж тепер, не бачучи, будете будувати собі надвисокі очікування...Але раз ви бачите ці літери,значить я вірю,що він зможе їх справдити.