СМН | #МалоросТг (Архів)

Політичний заповіт Всеукраїнського Керманича Союзу Малоросійського Народу (СМН) Добродія до всіх членів та прихильників організації.Все своє життя я поклав на розбудову і утвердження незалежної малоросійської (української) неочорносотенної організації. Це важкий і тернистий шлях, який був сповнений багатьох випробувань. Але зараз я твердо бачу, що іншого шляху буття малоросів, окрім як незалежної неочорносотенної організації немає! Вірю, що незабаром прийде час для відродження Всеросійської Імперії зі столицею у золотоверхому Києві.Будучи в ясному розумі й усвідомлюючи всю відповідальність перед Господом Богом, звертаюсь до членів організації та усіх прихильників із закликом забути усі особисті чвари, міжконфесійні непорозуміння та докласти всіх своїх можливих і неможливих зусиль на користь дорогої нашої батьківщини — Малої Русі. Щоб у всіх ваших ділах та намірах була єдність та християнська любов, як про це говорить Господь наш Ісус Христос: «З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:35). Ця єдність та любов потрібна нам для досягнення Царства Небесного та міцності і утвердження Всеросійської Імперії. Будучи обраним на Всеукраїнському з'їзді осередків СМН 1 березня 2025 року, я є обраним Всеукраїнським Керманичем Союзу Малоросійського Народу (СМН).На випадок мого зречення від посади Всеукраїнського Керманича Союзу Малоросійського Народу (СМН) заповідаю, щоб обрання нового Керманича НЕ відбулося після публікації мого Політичного Заповіту.Особливо прошу малоросів берегти віру, традиції та ідентичність нашої Малої Русі, передаючи їх нащадкам як найвищу цінність. Молюся та закликаю Боже благословення на багатостраждальний малоросійський народ, який потерпає від звірств та гніту галичан і жидів на наших землях! Нехай за молитвами Божої Матері та всіх святих землі малоросійської наша країна переможе ворогів та сподобиться мирного і благополучного життя. Щоб кожен з нас жив із вірою в серці, трудився на благо Малоросії та ближніх, виконував заповіді Божі й, таким чином, ввійшов би у радість Господа свого (Мф. 25:21).Моя любов до України — як любов матері до сина-наркомана. Ти знаєш, що він пропащий, ти бачиш, як йому погано, і як він робить собі ще гірше. Ти знаєш, що він себе знищує, але дивишся на нього й розумієш: воно моє, воно рідне. І крізь плач і сльози — все одно віриш, що воно колись образумиться.© Добродій, 1-й та останній Всеукраїнський Керманич СМН СМН | #МалоросТг | Архівовано

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?Цього тижня виповнюється рік з моменту затягування урядами України та Росії процесу підписання припинення вогню. Чиновники по дві боки фронту вдосталь посмакували смак безкарності, небачений в відносно мирний час, коли фінансові потоки збільшуються, контроль суспільства зменшується(в Росії він взагалі відсутній), й на тлі цього їм не хочеться повертатись до статусу-кво. Навіть Зеленський за 6 років звик до президентського крісла і патологічно боїться виборів, які намагаються навʼязати США, адже присутній страх, що доведеться відповідати за помилки в разі програшу. До сих пір достатньо голосів, що транслюють необхідність продовження війни до переможного кінця, звинувачуючи догорняколюбів у зраді. За ким правда?Відповідь знайдете, звернувши увагу на діяльність української делегації, яка приїжджає на мирні переговори прослухати умови, не висунутих жодних адекватних зворотніх пропозицій і повернутись додому, щоб на наступний день Зеленський заявив про необхідність готуватись до війни ще на 3 роки — стратегії мирного процесу немає, уявіть собі, яка в такому випадку стратегія війни. Договорняк, якщо і буде реанімований та все таки підписаний, це не спосіб помиритись з Росією та повернутися в 2013 рік. Це шанс зберегти те мале, що в України ще залишилось, примножити це і зробити ціну повторного вторгнення самовбивчо високою. Regnum Aeternum

Блаженніший Митрополит Онуфрій благословив проведення збору коштів для відновлення пошкодженого російськими обстрілами Успенського Одеського монастиря.Ваші Високопреосвященства і Преосвященства!Дорогі отці, брати і сестри!Возлюблені чада Української Православної Церкви!З болем у серці дізналися про те, що у ніч на 28 січня 2026 року мирна Одеса пережила чергову масовану повітряну атаку російських збройних сил, внаслідок якої, зокрема, постраждали будівлі Свято-Успенського чоловічого монастиря Одеської єпархії Української Православної Церкви. Ушкоджень зазнав соборний храм на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», постраждало кладовище, пошкоджено господарські приміщення обителі.Ця біда — ще одне скорботне нагадування, як людське зло нищить все добре, воно торкається навіть тих святих місць, де день і ніч підноситься молитва. Але в скорботі християнин покликаний проявляти силу своєї віри і дієвої любові, бо так заповідав нам Господь: Носіть тягарі один одного і так здійсните закон Христовий (Гал. 6:2). Тому сьогодні ми маємо відгукнутися на все, що нас спіткало, молитвою, співчуттям і конкретною допомогою.Нехай це випробування не залишить нас байдужими, навчить християнської зібраності та відповідальності: берегти мир у серці, не піддаватися зневірі, підтримувати один одного добрим словом і милосердям. Коли ми стоїмо в молитві та допомагаємо ділом, тоді навіть серед руйнувань не згасає надія, бо Господь укріплює тих, хто не відступає від любові.У зв’язку з цим, оголошуємо збір коштів на відновлення Свято-Успенської обителі. Прошу усіх вірних Української Православної Церкви по можливості долучитися до цієї благодійної акції і підтримати братію понівеченої Святині.Реквізити для перерахувань:https://eparhiya.od.ua/donateЄДРПОУ 43611540UA563052990000026001044912781В ЮГ ГРУ АТ КБ «Приватбанк»МФО 305299PayPal: [email protected]Номер гарячої лінії Одеської єпархії: +380936150820Боже благословення нехай перебуває зі всіма нами! ОНУФРІЙ,МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ30 січня 2026 року, м. Київ

💔Перший раз за всю повномасштабну війну Лавра постраждала через обстріл. Втім, молитвами преподобних Печерських, обителі нанесли маленьку шкоду. Особливо якщо порівнювати з монастирями у прифронтових містах❗️Ми рішуче засуджуємо агресію Росії проти України та українського народу! Пошкодження Лаври це тривожний дзвіночок для всіх нас🙏Наразі братія каже, що ззовні все абсолютно так, як і було. Біля Дальніх печер лежить сніжок. Що зараз відбувається у печерах братії не відомо - печери окуповані ПЦУ та заповідником❓Дивно, що новина про пошкодження була оприлюднена тільки сьогодні, 26 січня, коли сам обстріл та руйнування від нього були два дні тому - 24 числа. Чи означає це, що музей та "братія" ПЦУ ходять до Дальніх печер лише раз на рік щоб зробити фото? Скоріше за все так і є⛔️Втім, ці руйнування для Лаври не перші. Влітку з Мазепинської церкви впав хрест, почорніли хрести на Трапезній церкві, стан у багатьох приміщеннях, якими зараз володіє музей та ПЦУ - на грані📛А найгірше - знищуються духовні основи, на яких будувався величний монастир. Мощі преподобних стали об'єктом досліджень, перетворилися зі святинь на "експонати" радянського заповідника, які можна поставити просто посеред кімнати або на вулиці, а до їх, пробачте, оцінки допустити ветеринара та слідчого СБУ😢Виходить що монастир опинився посеред двох вогнів - з одного боку ракети Росії, з іншого - наукові атеїсти та ПЦУ☦️Молимося, брати та сестри! Братії необхідна наша молитовна підтримка. Можна тільки уявити, як важко їм - тим, хто підіймав обитель з руїн - це все переживати

☦️ МИ НЕ ПРАВІ, МИ ХРИСТИЯНИ ☦️Час від часу нам намагаються дорікнути за те, що християнство не входить в звичну картину світу. Хтось скаже, мовляв воно недостатньо "праве", інші, навпаки – дорікатимуть за те, що християнство не відповідає "загальнолюдським цінностям".Та не перед ким не потрібно виправдовуватись.Сам Бог казав:Царство Моє не від світу цього Від Івана 18:36Народ Божий (християни) існував іще до появи поділу на правих-лівих (який почав зароджуватись лише в кінці 18 столітті). Наше ставлення до політики і всіх суспільних явищ описане в Біблії і остаточно роз'яснюється Святими Отцями.Тож, коли який-небудь правак ніцшеанець буде бикувати за недостатню правизну християнства — скажіть йому, що він просто продукт модерну і гойслопу останніх двох століть.Наша ціль, як християн — справедливість на землі. І спасіння в душі. Якщо для нашої мети буде корисний ситуативний союз з свідками політичного компасу – нехай. Однак аполітичний християнин завжди буде ближчий за правого ніцшеанця/неоязичника.Якщо спробувати проаналізувати християнство крізь звичний політ.компас (який не зможе вмістити і 10% нашого вчення), то по світоглядним питанням християнство однозначно буде правим (традиційна сім'я, багатодітність, боротьба з ЛГБТ, антиюдейство), по соціальним же, як лівим, так і правим (допомога бідним, справедлива праця, заборона процентного рабства, лихви; утім при чіткій суспільній ієрархії з свободою ведення бізнесу та монархічним устроєм).Власне те саме стосується і патріотизму. Християнин в першу чергу патріот Царства Небесного. Безумовно ми любимо України. Утім наша любов полягає в бажанні зробити місце, де ми народились кращим, аби наша держава була божим інструментом, прославленим в віках. Зелений режим, який: фінансує аборти для оксанок, охорону гей-парадів та зйомки ЛГБТ-пропаганди; встановлює бісівські ідоли (ханукії) на центральних вулицях міст; змушує священників брати до рук зброю — прямо протирічить нашим ідеалам. А отже християнин не зобов'язаний воювати за нього. Однак може підтримувати Україну у несправедливій війні, розв'язаній проти неї.Утім якою б не була земна вітчизна — патріотизм не має ставати ідолом, оскільки земні царства тлінні. На Землі християни лише прибульці, місія яких виконати божий задум, а згодом повернутись додому. Наша справжня Батьківщина на небі, а її цар – Ісус Христос.Лабараторія ельфів ✠

Свята у січні — це радість Різдва Христового, час світла, явлення Бога світові та прикладів живої віри, які укріплюють нас на початку нового року. 7 січня ми святкуємо Різдво Христове — велику таїну Боговтілення. У цей день світ наповнюється світлом надії, бо Бог приходить до людей, щоб спасти рід людський.14 січня ми будемо відзначати Обрізання Господнє та вшановувати святителя Василія Великого — великого вчителя Церкви, богослова й пастиря. 19 січня — Хрещення Господнє, Богоявлення. У водах Йордану відбувається явлення світові Бога Тройці - Отця, Сина і Святого Духа, а освячення води стає знаком оновлення, очищення й Божої благодаті для всього творіння.23 січня — особливий день: день народження Святійшого Патріарха Філарета, якому виповнюється 97 років. Січень — це місяць Божого світла, яке не згасає після Різдва Христового, а продовжує вести нас дорогою віри.Нехай святі дні цього місяця укріплюють нас у молитві, душевному мирі й любові, а новий рік розпочнеться з надії та благословення.

Політичний заповіт Всеукраїнського Керманича Союзу Малоросійського Народу (СМН) Добродія до всіх членів та прихильників організації.Все своє життя я поклав на розбудову і утвердження незалежної малоросійської (української) неочорносотенної організації. Це важкий і тернистий шлях, який був сповнений багатьох випробувань. Але зараз я твердо бачу, що іншого шляху буття малоросів, окрім як незалежної неочорносотенної організації немає! Вірю, що незабаром прийде час для відродження Всеросійської Імперії зі столицею у золотоверхому Києві.Будучи в ясному розумі й усвідомлюючи всю відповідальність перед Господом Богом, звертаюсь до членів організації та усіх прихильників із закликом забути усі особисті чвари, міжконфесійні непорозуміння та докласти всіх своїх можливих і неможливих зусиль на користь дорогої нашої батьківщини — Малої Русі. Щоб у всіх ваших ділах та намірах була єдність та християнська любов, як про це говорить Господь наш Ісус Христос: «З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:35). Ця єдність та любов потрібна нам для досягнення Царства Небесного та міцності і утвердження Всеросійської Імперії. Будучи обраним на Всеукраїнському з'їзді осередків СМН 1 березня 2025 року, я є обраним Всеукраїнським Керманичем Союзу Малоросійського Народу (СМН).На випадок мого зречення від посади Всеукраїнського Керманича Союзу Малоросійського Народу (СМН) заповідаю, щоб обрання нового Керманича відбулося не пізніше ніж через 3 дні після публікації мого Політичного Заповіту.Особливо прошу малоросів берегти віру, традиції та ідентичність нашої Малої Русі, передаючи їх нащадкам як найвищу цінність. Молюся та закликаю Боже благословення на багатостраждальний малоросійський народ, який потерпає від звірств та гніту галичан і жидів на наших землях! Нехай за молитвами Божої Матері та всіх святих землі малоросійської наша країна переможе ворогів та сподобиться мирного і благополучного життя. Щоб кожен з нас жив із вірою в серці, трудився на благо Малоросії та ближніх, виконував заповіді Божі й, таким чином, ввійшов би у радість Господа свого (Мф. 25:21).Моя любов до України — як любов матері до сина-наркомана. Ти знаєш, що він пропащий, ти бачиш, як йому погано, і як він робить собі ще гірше. Ти знаєш, що він себе знищує, але дивишся на нього й розумієш: воно моє, воно рідне. І крізь плач і сльози — все одно віриш, що воно колись образумиться.© Добродій, 1-й Всеукраїнський Керманич СМН Союз Малоросійського Народу