Деякі емоційно незрілі батьки уникають близькості, з головою занурюючись у роботу та інші справи.
Діти, які виросли поруч із надто зайнятими батьками, знають, що справжні інтереси батьків — десь за межами сімʼї, а самі вони на другому місці після важливих справ.

Такі батьки можуть бути настільки одержимими діяльністю і так прагнути успіху, що це негативно позначається на їхніх стосунках із дітьми.
Вони не помічають, як позбавляють дітей своєї присутності та уваги.
Але хіба вони не завжди роблять усе, що можуть?

Надмірно зайняті батьки недооцінюють час, який забирають у своїх сімей.
Вони можуть стати трудоголіками, захопитися заняттями спортом, піти вчитися, постійно проводити час із друзями чи займатися волонтерством.

Здається, вони просто не усвідомлюють, що навіть такі корисні заняття можуть нашкодити.
Якщо вони й помітять, що це створює проблему, то заспокоять себе тим, що заради таких важливих справ кожен має чимось жертвувати.

Ліндсі К. Гібсон "Вільні діти емоційно незрілих батьків"