На мою думку, піклування спотворює біблійні слова про давання, любов і допомогу. Ніде в Біблії нам не кажуть, що треба щось для когось робити, а потім видряпувати комусь очі. Ніде нам не кажуть, що для когось потрібно багато зробити, а потім узяти тростину й побити його за це. Піклуватися про людей і давати — добрі, бажані якості, те, що нам іноді потрібно робити, але чимало співзалежних переформулювали це на «давати, поки не болітиме». Ми продовжуємо віддавати любов після того, як зазнали болю, зазвичай поки той не скручує нас. Добре, коли ми певним чином віддаємо — але ми не повинні віддавати все. Цілком нормально, якщо трохи залишаємо для себе.Я вважаю, що Бог хоче, щоб ми допомагали людям і ділилися нашим часом, талантами та грішми. Але також уважаю, що Він хоче, щоб ми віддавали з позиції високої самооцінки. Акти доброти не є добрими, якщо ми не відчуваємо від них задоволення та приязні до людини, для якої ми це робимо. Я вважаю, що Бог у всіх нас і говорить до кожного з нас. Якщо ми взагалі не можемо насолоджуватися тим, що робимо, тоді ми не повинні цього робити, яким би доброчинством це не видавалося. Ми також не маємо робити для інших те, що вони самі повинні й можуть. Інші люди не є безпорадними. Як і ми."Долаємо співзалежність" Мелоді Бітті