Питання по оптимізаторах. Колись давно, коли панелі були монокристалічні і полікристалічні. Тоді в самих панелях не було жодних систем боротьби із затіненням. В той час на великих мережевих станціях при частковому затіненні ми використовували оптимізатори потужності. Це дійсно допомагало. Різниця, коли тінь від стовпа чи дерева потрапляла на панель чи дві з оптимізатором і без, була відчутною для всього стрінга. Мова йшла про додатково витиснуті пару кВт зі стандартного мережевого інвертора на 30 кВт. С тих пір багато чого змінилось. І головне – панелі стали більш адаптовані під затінення. Сьогодні додавання оптимізатора на сучасні панелі додасть лише кілька відсотків на тому стрінгу у випадку, аналогічному описаному вище. На моє відчуття, це 2-4%. Не більше. І панелі більш адаптовані – і оптимізатор дива не зробить – частина панелі все ж без інсоляції, і сонечка він не додасть. Сьогодні оптимізатор більше використовується в складних випадках: один стрінг, де панелі під різними кутами, чи панелі на паркані, де є персистуюче затінення. Ходять люди, їздять авто чи кілька стовпів, що відкидають тінь, яка постійно рухається за сонцем. Міркуючи про оптимізатори, не варто забувати про деякі речі.- Оптимізатор не притягне сонечко в зону тіні. Він скільки-небудь мінімізує наслідки затінення.- Оптимізатор електричний прилад і має своє споживання. Коли він в стрінгу один чи два – ок. Але якщо в Вас стрінг на різні площини, Вам потрібен оптимізатор на кожну панель! І відповідно кожен з них щось споживатиме. 16 панелей в стрінгу – 16 оптимізаторів…- Хороший оптимізатор на типову панель коштує 70-80 баксів. Ще місяць тому, до ажіотажу на панелі, це було дорожче за саму панель. Уявіть, якщо їх 16 у стрінгу і у Вас 4 такі стрінги на тій же Deye 12 кВт 3 фази. Порахували? Отож! Тож оптимізатор – це прилад останньої надії. Завжди, проектуючи станцію, я роблю все можливе, щоб обійтись без них. Обхід тіней, розділення полів по стрінгах, маленькі контролери – все це варіанти, які варто вивчити перед використанням оптимізаторів.