У Сімфі була школа інтернат-українська, то її зробили школою для розумово відсталих дітей. В Бахчисараї зинджирли-медресе перетворили на психлікарню… Ідеальні умови для стирання всього національного, для формування радянського народу. Того, який любить і чтіт свою владу, зокрема тому, що обслуговуючи її в санаторіях, отримує за це немалі гроші.- Там навалять отдихающі, ці тюмєнські нєфтяннікі - це просто жахливо. Південний берег - це взагалі жахливо.- Які ще тюмєнські нєфтяннікі?- … А чому по-твоєму на материку всі скаржаться, що в Криму жахливий сервіс і краще їхати в Болгарію, Єгипет або Туреччину? А тому що весь ЮБКашний сервіс заточений на тюмєнского нєфтяніка , який 10 місяців гарує, відкладаючи гроші на костюм с отлівом - і в Ялту. - А чому тюмєнскій нєфтянік їде саме в Крим? Чому не в Єгипет?- Бо в Єгипті він ніхто, а на ЮБК він - цар і бог. Ще Кубань вони люблять і Абхазію: Сухумі, Гагри, - але в Грузії зараз війна … До речі, знаєш що? Кажуть, Крим буде наступним. Влад якось поділився міркуванням: якщо в російських школах перестануть вивчати російську літературу, всю оту «вічну достоєвщину», то цю націю ще можна порятувати… Я питала Влада: чим тобі не угодила російська література? Він казав: ти не розумієш, вона виправдовує злочинну політику. Я сперечалася: чого ж виправдовує - навпаки. Вона завжди протистоїть політиці: що Пушкін, що Достоєвський з Толстим - усі були проти влади. Я вже мовчу про Солженіцина, Бродського і Пастернак. - Ти не розумієш, наполягав Влад, вони можуть викривати злочини влади, але оспівують «той народ» і його «незбагненну душу», яка і прагне такої злочинної авторитарної влади. І потім, до речі, ця влада ще й хизується своєю літературою, і через неї вербує нових прихильників - уже не тільки літератури, а всієї країни і всього руского міра. Щоб існував Булгаков, їм треба було розстріляти у Сандармоху Валерʼяна Підмогильного і Миколу Зерова. Ось обрана російська література. Я невеликий знавець кримськотатарської літератури, але розуміла, що вона справді не може тягатися з російською, бо російська література - велика.- Вона не може бути великою, бо в ній не було ренесансу і дуже слабеньке бароко, - спокійно пояснював Влад. - Російська література співмірна з європейськими тільки в другій половині ХІХ століття, коли в ній зʼявляється великий роман. А поза тим - посередня собі література. Одне тільки - що підсилена імперськими грошима. І пропагандою. Імперські літератури завжди кількісно багатші, бо їх підтримує імперія. А з кількості потім виростає і якість. - Ти відчуваєш кримськотатарські памʼятники своїми? - запитав Влад- Я відчуваю їх «їхніми». Але оскільки я іноді почуваюся «ними», то й відчуваю це все своїм. Кримськотатарський дідусь ставить запитання, чому його внучка повинна вивчати російську. Ось як він його формулює: «Російська що, якась особлива, що неросіяни повинні нею вчитися?»Крим завжди уявлявся мені заповідником радянськості, де хто б ким не був, усі стали росіянами. Росія - імперія національного вирівнювання. Це сказав американський дослідник Тері Мартін. І Росія ненавидить розмаїття. Все має бути однаковим.