Сіль

​​Події останніх кількох днів нагадують про важливий урок - найкращі санкції є ті, які ти можеш застосувати самотужки. За ніч маємо ураження ряду об'єктів, які в сьогоднішній ситуації більш, ніж важливі для росіян. - Новокуйбишевський НПЗ- Сизранський НПЗ - Нафтобаза в то Севастополі. А ще з ворожих джерел є інформація про перевалочну базу в Тихорецьку і порт Висоцьк. І це лише одна доба. Лише у квітні була ціла низка успішних ударів по нафтовій інфраструктурі рф. Я вже мовчу про удари по засобах ппо і близько 500 верифікованих уражень об'єктів та засобів ппо на ТОТ, які верифікували осінтери у цього році. Це чудово не лише тим, що воно долітає, а потім горить. І не тільки та не лише ниттям росіян у зв'язку із цим. За простим принципом докладання зусиль чудово, що системна робота, яка проводилася над розвитком спроможностей щодо ударів углиб рф, дає реальні результати. Цінність цих результатів множиться обставинами, які є сьогодні. Військові дії США проти Ірану, блокування одного з найважливіших маршрутів логістики нафти у світі та відповідний стрибок цін стали справжнім подарунком для росіян. І саме зараз нам потрібні спроможності для того, щоб не дозволити їм отримати повну вигоду від підвищення цін на нафту та послабленням санкцій американцями, які ще декілька днів тому наче не прожовжили паузу в обмеженнях на російську нафту, яку перевозять морем, а сьогодні все ж офіційно її продовжують. В цій ситуації власні "санкції" вигляді ударів по російській нафтовій промисловості - не питання бажання чи того скільки ми та інші країни будемо платити на АЗС, а питання виживання для нас. Чим далі більш неадекватним і непослідовним буде рудий дід, тим більше ми це відчуватимемо. Карта - це ілюстрація в контексті розповідей про те, що російська війна проти України - це "далекий конфлікт і не наша війна", а от Іран - це зовсім інша справа. Хоча все взаємопов'язане. п.с. Позначки в рф - це удари за квітень. Не всі.

​​Понад 50 відсотків усіх компонентів, що підтримують штучний інтелект, знайдених в російських БПЛА, походять від компаній зі штаб-квартирою у США. Про це йдеться у дослідженні CSIS.Дослідження компонентів базується на даних порталу War & Sanctions. Дослідники виділили серед всіх вилучених компонентів ті, які стосуються саме застосування ШІ на БПЛА. Застосування такого фільтру дало 118 сенсорів, 465 процесорів і 122 блоки пам'яті — загалом 705 компонентів, релевантних для ШІ, вбудованих у російські БПЛА. Ці компоненти - переважно з комерційна електроніка подвійного призначення. У 705 ідентифікованих компонентах, релевантних для ШІ (наприклад, процесори, пам'ять та сенсори), американські компанії забезпечують приблизно 69 відсотків апаратного забезпечення пам'яті, 57 відсотків процесорів. Ланцюг постачання сенсорів географічно більш диверсифікується, проте США все ще є найбільшою країною походження — приблизно 38 відсотків, за ними йдуть Китай із близько 16 відсотків і Японія з трохи більше 15 відсотками.Ці показники підкреслюють, що технічно росіяни на полі бою досі залежні від глобально інтегрованих ринків напівпровідників, де комерційно доступні західні технології продовжують відігравати вирішальну роль, незважаючи на санкції та експортний контроль. Аналіз не свідчить про навмисну підтримку, а радше демонструє структурні вразливості глобально інтегрованих ринків напівпровідників і електроніки, де технології подвійного призначення залишаються широко доступними, незважаючи на санкції та режими експортного контролю.Акцент на цих трьох категоріях відображає апаратні основи сучасних систем ШІ. Обчислення та пам'ять становлять основну інфраструктуру, необхідну для запуску нейронних мереж, які складаються з мільйонів або мільярдів параметрів і потребують значної обчислювальної потужності для виконання великої кількості операцій у реальному часі. Однак у безпілотних системах апаратне забезпечення для виявлення є не менш критичним входом. Сенсори генерують сирі дані (наприклад, візуальні, теплові, інерційні або позиційні), які бортові процесори можуть перетворювати на дієву інформацію. Разом сенсори, обчислення та пам'ять визначають технічний ліміт автономії, досяжний на рівні платформи, роблячи їх центральними для розуміння того, як росія оснащує свої дрони для дедалі більше операцій із базою ШІ.

​​Продовження матеріалу ISW про оборонний пояс України в Донецькій області. 🔺Схід України загалом рівнинний, але існують особливості місцевості, пов'язані з висотою та нахилом, які оптимізують рельєф "поясу" для оборони. "Фортечний пояс" розташований на рельєфі з більш крутими схилами. Ці деталі мікрорельєфу надають українським захисникам різні тактичні висоти для оборони. Висота також важлива для сучасної війни з дронами.🔺Натомість рельєф на захід Краматорська має порівняно неглибокі схили. Крім того, цей рельєф веде до Дніпровської низовини України — рівнинної відкритої степової зони та заплав, ідеальних для швидкого переміщення великих сил. Якби російські війська контролювали "пояс", рухаючись на захід, вони наступали б у цю низовину. 🔺Українські інженери за останні 11 років побудували широку мережу польових укріплень, протитранспортні рови, ряди драконячих зубів, колючий дріт і мінні поля для посилення природно захищених рельєфів, згаданих вище. Втрата "поясу" змусить Україну будувати нові укріплення в Харковській та Дніпропетровській областях, але характеристики цієї місцевості погано пристосовані для оборони.🔺"Пояс" оптимізований для оборони майже за всіма топографічними та географічними характеристиками. Якщо росія отримає контроль над ним, Москва займе вигідні позиції для проведення наступів у вразливу місцевість, яка надасть перевагу атакуючим силам над захисниками. Саме з цих причин стратегія переговорів Кремля прагне досягти політичного врегулювання, за яким Україна без бою передасть критичну територію Донецької області.🔺Реальність поля бою така, що росія навряд чи захопить "пояс" найближчим часом. Лінії України тримаються і, ймовірно, триматимуться далі. Хоча російські наступи залишаються небезпечними, падіння оборони України стає дедалі менш імовірним. Найкращі перспективи російських сил у 2026 році — це подальші незначні здобутки. Росія цього року не захопить решту Донецької області (російські війська можуть захопити Донецьк наприкінці 2027 або на початку 2028 року, за умови, що міжнародні партнери України й надалі підтримуватимуть Україну). Але навіть цей прогноз, з припущеннями на користь російських результатів, не є гарантовано достовірним. 🔺"Фортечний пояс" України має й надалі слугувати наріжним каменем майбутньої української геометрії поля бою, яка стане військово захищеною. Розумною відправною точкою для припинення конфлікту є нинішні фактичні лінії контролю, включаючи контрольований Україною Пояс Фортеці. Превентивна здача Україною ділянки стратегічно важливої укріпленої території була б стратегічною помилкою... Захоплення цієї території силою не є невідворотним, і незрозуміло, чи зможуть економіка росії, оборонно-промислова база та система генерації сил витримати кілька років додаткових кампаній, необхідних для його захоплення.

In Factum передрукував мій доповнений текст про fpv дрони з крилом із X. Якщо коротко, то рішення схожого типу зафіксували на фронті і з нашого боку. ▪️ Недавно в мережі з’явилися зображення нового російського FPV-дрона з кільцевим крилом. Фактично це гібрид квадрокоптера з крилом, який потенційно може збільшити дальність польоту. Таке крило зменшує кількість енергії, потрібної для подолання відстані.▪️ Борт виглядає доволі незвично, хоча це не перший випадок, коли FPV-коптер намагаються «покласти» на крило. Російська компанія «Ушкуйнік» (крім досить дивного неймінгу) заявляє, що їхній виріб нібито може літати на відстань до 50 км.▪️ Сергій Флеш на своєму каналі поставив відкрите питання до фахівців з аеродинаміки: чи ефективна така конструкція? Я поспілкувався з професійним авіаінженером. По-перше, він пояснив, що це ніяка не новинка у світі аеродинаміки. По-друге, така конструкція неефективна… для літаків. Саме для літаків кільцеве крило спочатку і створювалося.▪️ При цьому ідею почали тестувати дуже давно. Ще в 1906 році у Франції намагалися підняти в повітря Blériot III/IV — аероплани з різними варіантами кільцевого крила [2]. Щоправда, вони не полетіли. У 1930–1940-х роках подібні проєкти розробляли в Німеччині та СРСР — усі безуспішно.▪️ Сьогодні різні варіанти кільцевого крила використовують у різних апаратах: від фінського пластикового гідролітака до китайського стратегічного розвідувального БПЛА. У росіян теж є цивільний літак з кільцевим крилом.▪️ Щодо FPV-дрона з такою конструкцією — про його ефективність ми, ймовірно, скоро дізнаємося. Одне можна сказати точно: якщо ці борти запустили в серійне виробництво, значить їх уже випробували і дійшли висновку, що рішення працює. Якщо цей дрон дасть росіянам таку ж дальність польоту, як умовна «Молнія», це стане для нас ще однією проблемою. Особливо з урахуванням постійного зростання кількості ворожих екіпажів. Щільність контролю з повітря на дальності «Молній» тоді ще більше збільшиться.▪️ Наші інженери теж працюють над подібними рішеннями. Нещодавно противник опублікував зображення [нашого] FPV-дрона коптерного типу з крилом, але іншої конструкції. Імовірно, «рубіконівці» намагалися його збити [3]▪️ Повертаючись до нового російського дрона з кільцевим крилом: якщо рішення робоче, то є ще кілька важливих моментів щодо розгортання та застосування — наприклад, вибір позицій і логістика.▪️ Противник заявляє про дальність польоту до 50 км — приблизно як у «Молнії». Відповідно, розрахунки таких дронів зможуть виконувати завдання на схожій глибині. Оскільки ці борти досить габаритні, їхня логістика вимагатиме зусиль, подібних до «Молній».▪️ Це наводить на висновок, що позиції розрахунків, які працюватимуть з цими дронами, розташовуватимуться в тому ж ешелоні, що й пілоти «Молній». Можливо, трохи ближче до лінії зіткнення, оскільки не потрібно розгортати катапульту, а отже, менше демасуючих факторів.

​​Масштабна проблема Чорного моря росії гірша, ніж здається - Naval NewsНа папері Військово-морський флот росії залишається домінуючою силою в Чорному морі. Але після того, як він фактично поступився контролем Україні через застосування безекіпажних надводних дронів, він стикається з наростаючою кризою: його ключова база в Новоросійську стає дедалі менш придатною для використання — якщо Москва не готова й надалі нести втрати бойових кораблів.Атака по російському фрегату 5 квітня, яка була частиною ширшого удару по російському чорноморському порту доповнює і без того довгий перелік яскравих епізодів цієї війни. Втім, вона глибше показує реальність у Чорному морі. Кораблі російського флоту більше не в безпеці на базі у Новоросійську. Перебазувавшись із Севастополя, щоб уникнути українських ударів, вони тепер стикаються зі схожим рівнем загроз у місці, яке раніше вважалося безпечним прихистком. Але виникає проблема — куди їм іти?Корабель проєкту 11356М класу «Григорович», імовірно «Адмірал Ессен», є одним із лише двох російських фрегатів у Чорному морі. Після знищення ракетного крейсера класу «Слава» «Москва» 14 квітня 2022 року вони стали найбільшими бойовими кораблями російського флоту в цьому регіоні та важливим стратегічним активом. Озброєні крилатими ракетами «Калібр», вони регулярно брали участь у ракетних ударах по Україні. Вони можуть запускати ракети, не виходячи з порту, і, ймовірно, саме до цього готувався цей корабель. Він стояв біля зовнішньої морської стінки, а не на звичному місці глибше всередині бази.Українські дрони зайшли з морського напрямку, щоб вразити фрегат, успішно влучили по нафтовій інфраструктурі поблизу, спричинивши масштабні пожежі.російський Чорноморський флот фактично замкнений у Новоросійську. Під загрозою безекіпажних надводних апаратів (USV), підводних дронів (AUV) і повітряних безпілотників (UAV), кораблі рідко виходять у море. Підводні човни часто занурюються прямо на місцях стоянки, щоб зменшити помітність для дронів.Тепер захисні хвилеломи Новоросійська перетворюються на пастку. Зростаюча точність і впевненість українських дронових сил означає, що це лише питання часу, коли буде завдано ще серйозніших ушкоджень. Розташований у гірській затоці на російському узбережжі Чорного моря, Новоросійськ знаходиться за 200–350 морських миль від територій, контрольованих Україною. Проблема росії полягає в тому, що в Чорному морі немає іншого порту для відступу. Порт у Сочі або Очамчирі (Грузія) є невеликими й мають обмежені можливості. А відступ через Волго-Донський канал до Каспійського моря може виявитися незворотним.Отже, цілком можливо, що невдовзі їх змусить вийти в море — обмінявши вразливість до повітряних дронів у порту на постійну загрозу від надводних безекіпажних апаратів у відкритих водах. У війні, де Росія фактично воює з країною «без флоту», кожна втрата корабля буде приниженням.

Напевно масштаб подій на Близькому Сході та питання чи буде сьогодні масований обстріл Ірану з боку США, нашому втомленому розуму більш цікаві та інтригуючі, ніж черговий обстріл росіянами Запоріжжя, Павлограда чи Словʼянська. Я вже мовчу про ще більш повсякденні події російської війни проти України. Менш із тим, перед поверненням до повсякденної рутини, поки американські бомбардувальники прямують до зони виконання, а противники розмовляють і блефують, не можу стриматися щоб не оглянутися трішки назад та не вловити іронію. Сьогодні Такер Карлсон, який підтримував Трампа на виборах, їздив брати інтервʼю в хуйла, вихваляв московське життя та загалом демонстрував свою приязнь до росіян, сьогодні відмовився від Трампа. Це звісно не означає, що він все ще не любить росіян. Проте, один з найбільших публічних прихильників, який багато зробив аби Трамп виграв вибори, сьогодні критикує його. Адже він підтримував політика, який виступав проти участі США у війнах. Який би фрейм ми не використовували. Хоч для України це означало б припинення будь якої допомоги та дуже вірогідну поразку у війні. Не забуваймо все ж таки, що Такер любить путіна… який розвʼязав війну. Але вже не любить Трампа… який наче теж розвʼязав війну. Піди та зрозумій тамтешніх «консерваторів». Демократи в США вже просять задіяти конституційний механізм усунення Трампа. Там є норма, згідно з якою, якщо очільник держави «не в адекваті», то його можна цілком легально усунути від влади. Не зрозуміло тільки хто на таке піде. Курка підлабузників, які носять подароване взуття більшого розміру, аби не злити шефа? Гірка іронія полягає в тому, що Венс, який може замінити Трампа (а якщо мова про дострокове - то ще й має), порівняно з дідом для нас певно ще гірший варіант. Всі єством він демонструє ненависть до України. Хоча щодо діда колись він вже перезувся. Можливо він буде першим, хто потім палитиме портрети Нерона з автозасмагою та розвінчувати культ особистості. Зрештою, чим би не закінчилась сьогоднішня ніч чи найближчі «два-три тижні», нам своє робить. Комусь пʼятий рік. Комусь більше.

Тепер кілька коментарів на тему тексту вище. 🔺Не може не впасти в око збіг неймінгу. Лінія Дронів - так називався український проєкт, який почався на базі Сухопутних військ. Потім Мадяр очолив СБС і це все перекочувало у цей рід сил. Чи вид сил. Виправте, якщо помиляюсь. Зате от концепції докорінно різні. Наша Лінія дронів стала відповіддю на наступальні зусилля росіян, які змогли за останні два роки захопити значну частину підконтрольного нам Донбасу та провести наступальні операції на інших напрямках з перемінним успіхом. Потрібно було зупиняти цей наступ і концепція передбачала, що Лінія дронів мала забезпечити вогневий вплив на наступаючі сили з метою їх зупинити. В противника ж все навпаки. У нас про підтримку оборони. У них про підтримку наступу. 🔺Автори розглянули два варіанти російського проєкту, які практикували різні зʼєднання. Все більш менш зрозуміло. Але в другому варіанті особисто мені трохи не зрозуміла концепція поділу на ешелони. А саме другий (до 25 км вглиб) і третій (до 35 км), перелік цілей у яких ідентичний. Або майже ідентичний. Можливо є якась причина, яку я не помітив. Можливо ттх засобів (складно зрозуміти чи різниця між 25 і 35 км настільки критична). Тим не менш, є структурний підхід. 🔺З ідеї поділу секторів і ешелонів на закріплення за ними конкретних екіпажів підтверджується думка, що росіяни ставлять також дещо іншу мету, використовують інший підхід щодо своїх безпілотних підрозділів. Якщо у нас ідеологія більше про знищення сил і засобів, піхоти, техніки противника, обладнання тощо. Саме в розрізі фронту, то противник ставить іншого роду концептуальну задачу. Контроль сектора, його ізоляція. Перекриття логістичного шляху. Зачистка неба над підрозділом і т.д.

В росіян продовжується епопея із блокуванням telegram. На це скаржиться не тільки місцевий набрід, але й більш концентровані субстанції у вигляді z-блогерів. Із суспільно-політичним контекстом цього процесу більш менш все зрозуміло, або принаймні так здається. російські чиновники розповідають щось про «неконтрольовані комунікації» та «терористичні атаки». Паралельно москва намагається загнати всіх в підконтрольний месенджер max.Найближчої осені в росії намічається чергова пародія на вибори, а також москва має бути готова до того, що доведеться компенсувати можливий спад потоку бажаючих воювати проти України за гроші мобілізованими. Тож в цій ситуації посилення контролю над інформаційним простором через блокування погано контрольованих комунікаційних майданчиків та перехід на контрольований — цілком вписується в логіку. Додаток, який стежить за користувачами 24/7, для використання якого навіть не йде витрата трафіку від операторів. Примусові підписки на кремлівських пропагандистів з неможливістю відписатися та інші «ласощі». В цій ситуації цікавий воєнний контекст. російські військові також широко використовують телеграм. В багатьох ситуаціях це основний інструмент, коли потрібно передати текстову інформацію, фото або відео. Звичайно ж при наявності інтернету. Не дивно, що відрізання москалям старлінків, а потім блокування основного месенджера, який можна так-сяк використовувати після розгортання мережі вай-фай мостів як альтернативної системи інтернет зв’язку, виглядає як подвійний удар по комунікаційних/координаційних можливостей противника у бою. Це дуже важливо для керування боєм та швидкого прийняття рішень.Тож навіщо режим робить це, якщо це справді шкодить військовим? Поки що у мене одна єдина версія. На фоні того, що пішла команда чиновникам та військовим видаляти службові переписки в «телезі», а також звучать перестороги, що влада і військові розуміють, що не мають доступу до серверів, через які проходить вся ця інформація, це пояснює такі рішення. Також через ускладнення виявлення стеження, злому акаунтів, чи роботи потенційних зрадників. Набагато зручніше змусити всіх людей в системі управління встановити «державний» месенджер, підконтрольний ФСБ, який зможе передавати абсолютно всю інформацію, переписку і т.д.Отож можливо російський «державний» max незручний, кривий і т.д., але ймовірніше за все, «текти» він буде менше. Принаймні на це розраховують росіяни.Звісно для російських z-блогерів «відвал» телеграму річ дуже неприємна, адже вони, маючи іноді сотні тисяч підписників, непогано на ньому заробляють. Вже є інформація, що ще до повного блокування, трафік у російських пропагандистів на впав приблизно на 40%. Дуже прикро (ні).♦️telegram ♦️x/twitter ♦️buy me coffee

​​Фахівці обговорюють новий дрон противника - fpv з кільцевидним крилом. Виглядає доволі чудернацьки, хоча це не перший приклад, коли fpv-коптер намагаються "покласти" на крило. Щодо виробу, який обговорюють, то російська компанія "ушкуйнік" крім дебільного неймінгу, наче б то пропонує дальність польоту 50 км. Сергій Флеш на своєму каналі поставив відкрите питання до тих, хто розбирається в аеродинаміці, мовляв чи ефективна така конструкція. Що ж, поспілкувався я з фаховим авіаінженером. По-перше, він підказує, що це ніяка не новинка у світі аеродинаміки. По-друге, конструкція неефективна... для літаків. Адже саме для літаків вона спочатку і створювалася. При цьому, дуже давно. Ще в 1906 році у Франції намагалися підняти у повітря blériot iii / iv - аероплани з різними варіантами використання кільцевого крила. Що правда воно не летіло. В 30-40-их роках проєкти літаків з кільцевидним крилом розроблялися в Німеччині та ссср. Всі неуспішно. Зараз на різних варіантах кільцевидного крила існують різні борти. Від фінського пластикового гідролітачка до китайського стратегічного розвідувального бпла. В росіян є цивільний літак з кільцевидним крилом. Що ж до fpv борта з такою конструкцією, то тут про ефективність чи ні ми напевно скоро дізнаємося. Одне можна сказати точно - якщо ці борти запустили в серійне виробництво, значить їх вже випробували і дійшли висновку, що це працює.♦️telegram ♦️x/twitter ♦️buy me coffee

Serg Marco: "За ці пару днів поспілкувався з декількома людьми в бплашному двіжі з 3 корпуса, на який нещодавно була навала, яку вони кінчили здебільшого дронами. Чесно сказати, ситуація вражаюча.Треба виділити рівень координації підрозділів та загального рівня пілотів, які витримали таку навалу. По словам пілотів та напрямківців, а також офіцерів, пілоти яких брали участь - це була бойня. Просто знищення нон-стоп, поки знищувати стало нема кого.Ну і що це було, запитаєте ви. Чому здебільшого до цього була тактика просачування, а потом неочікувано всіх зібрали та кинули в штурм на броні?Є інсайд, що туди приїхало якесь керівництво і почався разнос за території, які вони "захопили в кредит". Тобто генерали з цього напрямку передавали наверх ситуацію по фронту яка сильно відрізнялася від реальності.Не ясно що конкретно там коїлось, та росіяни зібрали все що в той момент могло штурмувати, і кинули вперед. Але розвідувально-ударні спроможності в тому секторі знали що робити з такою загрозою, ну і ось результат.Тепер в керівництва РФ на цьому напрямку вже інші проблеми, крім "територій в кредит" добавилось і вщент знищене штурмове угруповання, на разйоб якого дивиться весь світ. Але ситуація досі в динаміці, росіяни не відмовились від ідеї покращити своє тактичне положення не враховуючи втрат особового складу, так що побажаємо хлопцям гарного полювання в майбутньому, бо це те, що на них очікує".