Відвідування і слідування.Це дві умовні категорії способу життя багатьох християн.Відвідування — це про регулярність.Слідування — це про постійність.Відвідування — це про релігійні дії.Слідування — це про християнський світогляд.Відвідування — це процедури.Слідування — це процес.Відвідування — це про незалежність.Слідування — це про відповідальність.Відвідування — це про події і дії.Слідування — це про Особистість і стосунки.Слідування — це про любов.Є багато сімей, де чоловіки живуть в режимі відвідувача. Прийшов додому з роботи. Поїв. Повтикав в інтернеті. Поспав. Пішов на роботу. Не дивно, що дружина тоді не відчуває себе улюбленої. Це не про спільне слідування.Є багато церков, де люди відвідують зібрання щонеділі, молитовні вечори, біблійну групу. Але це не торкається їхнього серця. Це не змінює їх. Це не веде до глибших стосунків і кращого характеру. Не веде до служіння іншим.Відвідування стає деструктивним, коло воно бере в свої рамки слідування.Відвідування є добрим і потрібним, допоки воно є в рамках слідування.Ісус не каже: «заходь, як будеш мати можливість».Ісус каже: «слідуй за Мною».Хто ти, відвідучач чи послідовник?