Як провалити важливий матч ще за день до його початку. 1 частина, продовження нижче.

Вчора відбувся Чемпіонат України з практичної стрільби з карабіну 2026. Для мене це був реально важливий матч. І я його провалив. Причому, якщо розібрати - провалив ще за день до старту. Я зробив те, що не робив ніколи перед важливим матчем - поїхав на тренування. Розім’явся, відстріляв якусь кількість набоїв і вирішив перевірити 300 метрів. І тут почалося. Влучання - максимально паскудні. Групи немає. Завтра Чемпіонат України. Замість того щоб зупинитися, я почав шукати проблему. Перевіряти пристрілку. Вносити поправки. Знову стріляти. Знову щось змінювати. І через незнання технічної частини я шукав проблему там, де її могло взагалі не бути.

Після матчу я вже нормально сів розбиратися в темі. Нагрів ствола дійсно може впливати на точність. Не критично, але доволі помітно. Наприклад, у тесті RECOIL різні AR-15 після однакового циклу нагрівання показали абсолютно різну поведінку. Після 30 швидких пострілів:
• 18” Competition: 1,601 → 2,239 MOA (+40%)
• 16” Government: 1,332 → 2,550 MOA (+91%)
• 16” Heavy: 1,809 → 2,283 MOA (+26%)

Тобто нагрів може суттєво збільшувати розсіювання, але величина ефекту дуже залежить від конкретного ствола. RECOIL також зафіксував зміщення середньої точки влучання (POI shift) після нагріву. А температура поверхні деяких стволів продовжувала зростати навіть протягом кількох хвилин після завершення інтенсивної серії - тепло продовжувало перерозподілятися всередині металу. Сам процес накопичення тепла при безперервній стрільбі підтверджений і науковими дослідженнями з вимірюванням температурного поля ствола інфрачервоними камерами.
Тут декілька статей: RECOIL- https://www.recoilweb.com/ar-15-barrel-profile-testing-187254.html, International Journal of Thermal Sciences - https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1290072923005987

Але важливо: не кожен нагрітий ствол автоматично починає погано стріляти. Потрібно знати поведінку саме свого ствола. А я цього не знав. І замість того щоб напередодні матчу залишити зброю в спокої, я продовжив стріляти, гріти ствол, дивитися на погані влучання і переконувати себе, що з карабіном щось не так. У підсумку головне, що я привіз із собою на Чемпіонат України, - невпевненість у собі та у своїй зброї.

Наступний день. Hot range. І я роблю другу помилку. Замість кількох контрольних пострілів я висаджую в мішень майже два магазини. Ствол знову добре розігрітий. Перші дві вправи - політ нормальний (дистанццї до 80м).
А потім приходить вправа на 300 метрів. І ось тут я посипався. Так, нагрітий ствол міг дати більше розсіювання. Але після аналізу я вважаю, що головна проблема була вже не в зброї. Вона була в голові. Я не довіряв карабіну. Побачив промах - почав коригуватися прямо на вправі. Лівіше. Правіше. Вище. Нижче. Промах за промахом. А цього робити не можна. Якщо немає зміни умов, немає вітру і в тебе є перевірений нуль - ти повинен виконувати нормальний постріл туди, куди потрібно стріляти, а не ганяти точку прицілювання за кожним побаченим промахом. Особливо коли ти не знаєш, чи цей промах був результатом реального POI shift (зміщення СТВ (або як всі звикли СТП), збільшеного розсіювання, твоєї помилки або просто одного поганого пострілу. А я почав саме ганятися за місами. Останній гонг я навіть не достріляв. Просто не міг влучити. Результат вправи: 3 міса. 110 секунд. І повністю розвалений морально-психологічний стан. Після цього помилки почали переходити вже й на інші вправи.