Бути хохлом не соромно!Це твердження вірне, для територій які знаходяться під владою Москви. Оскільки, бути хохлом, це мати частку національної пам'яті. Така самоідентифікація свідчить про усвідомлення свого не московитського походження, про усвідомлення належності до української спільноти. Так, від хохлів на тих теренах, не треба очікувати величного національного пробудження, вони десятиріччями перебувають у просторі імперії та під дією її пропаганди. Вони поколіннями живуть без українського національного життя, й часто вже навіть не чули живого звучання української мови. Але вони лишаються не до кінця асимільованими, зберігаючи ідентифікацію відмінну від росіян. Так, вони звуться частіше хохлами ніж українцями. Але, по-перше, це наслідок російського імперського впливу. Бо за часів імперії українців намагалися записувати виключно як малоросів чи хохлів. По-друге, це пристосування - хохол не здатен чинити опір Москві, а українець здатен, тому хохла можна не чіпати а українця винищити. Тож, більшість й обрала бути хохлами.Хохли, з підвладних Москві земель, наші родичі. Їх батьки, були братами наших батьків. Тому ми не можемо про них забути.Перетворення цих хохлів на українців, їхнє національне пробудження це справа українців - наша справа. Це пробудження окрім високої мети, лікування братів має й практичну сторону - демонтаж московської імперії.                                                                  PS: до хохлів: "Будьте хохлами, але не будьте москалями!"t.me/shcodennyk_irredentista