📍Центральною фігурою родини завжди була мама. Велика та впливова, всі знали, що буде так, як скаже мати. 📚 Мати вирішила, після школи син буде вчитись в районному центрі. Це всього 7 км. «Зате буде дома» - основний аргумент вибору навчального закладу.💼 Так само присіклась спроба сина працевлаштуватись у великому місті. Заробляв не багато, але матері було спокійно – «син - поруч».🤵🏻‍♂️Одружився пізно, майже в 35. Стосунки з невісткою одразу не заладились. Не подобалось все. 👶 Через рік в пари народилась донька. Ставши бабусею жінка переключила увагу на дитину: «Нехай залишається ночувати в мене. Від мене ближче до школи». І дівчинка почала жити на два будинки.◾️Всі проблеми молодої родини син регулярно обговорював з матір’ю. Та не скупилась на оцінки: «Гарна дружина так не робить», «Це не хазяйка», «Сину, а чи вона дійсно кохає тебе?». Це робило свою справу. Повільно, але точно. Зрештою, при кожній сварці чоловік приходив ночувати до мами. Мати не забороняла. Адже головне, що син з нею.😋На прийом прийшла дружина: «Я не знаю хто я для нього. Він ночує вдома 2-3 рази на тиждень, а решту часу проводить в мами. Зве туди друзів, мама накриває їм стіл, роблять шашлики. А я – чекаю удома. Він каже, що я істеричка та роблю з мухи слона».❣ Це історія не про лиху свекруху, а про чоловіка, який так і не вийшов з ролі сина. І поки він там – у нього немає місця для ролі чоловіка.❓ Як думаєте, чи має ця пара шанс?* Історія є збірним образом, всі збіги та співпадіння – випадкові.