❤️

Коли кохання невзаємне, найбільше болить не сам факт невзаємності, а сформований образ у голові. Тоді людина починає триматись не за реальність, а за ілюзію: «він – моє щастя», «вона – моя мрія», «це могло бути ідеально».✨ Ліками від цього буде повернення в реальність. ✨КРОК 1. В моменти, коли накриває хвилею і здається, що втратили щось дуже важливе і цінне, задавати собі три питання:❤️

Що я зараз відчуваю? (самотність, сором, страх, відчай)❤️

Чого я зараз хочу насправді? (тепла, стосунків, взаємного кохання)❤️

Чи може ця конкретна людина це дати? Якщо відповідь «ні» - це тримання не за людину, а за потребу. Це боляче визнавати, але усвідомлення: «нам потрібна не певна людина, а взаємність» приносить полегшення.✨КРОК 2.

Ще один спосіб повернутись в реальність - зняти «особливість». ❤️

Запитати себе:Якби на місці цієї людини був хто-небудь інший, так само холодний – я б тримався/-лась? Якщо відповідь «ні», це означає що ми зараз тримаємось не за людину, а за потребу. Тримаємось не за реальні стосунки, а за надію, фантазію, уявний сценарій, який мав би закрити внутрішню порожнечу.✨Тоді важливо зробити КРОК 3 і усвідомити:

Якщо ця людина не може дати тепла, близькості, взаємності – значить, вона не є рішенням існуючої потреби. Вона є лише тригером, на який психіка «приклеїла» бажання бути коханим/-ною. ✨КРОК 4. Завершуємо речення:«Через нього/неї я насправді хотіла/хотів отримати ___»І далі: «Це я можу отримати через ___ (друзів, терапію, нові зв’язки, себе)»✨ Це і є доросле рішення: визнається потреба, і шукаються інші способи для її задоволення.#стосунки #пара